Також згідно з цим законом
державне регулювання інвестиційної діяльності включає:
- управління державними
інвестиціями;
- регулювання умов інвестиційної
діяльності;
- контроль за здійсненням
інвестування усіма інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності.
Проте зазначені положення закону
не відображають усіх форм та засобів, що застосовує держава у сфері
інвестиційної діяльності взагалі і щодо державного інвестування зокрема. Недостатність
інвестиційних ресурсів в економіці України спонукає до пошуку різноманітних
шляхів стимулювання інвестиційних надходжень, які здатні забезпечити належні
умови інвестиційної діяльності шляхом вибору ефективних форм державного
регулювання.
Державне регулювання умов
інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого та непрямого втручання в
інвестиційну діяльність. Слід відмітити, що до прямого регулювання відноситься
безпосередня участь держави в реалізації інвестиційних проектів та програм шляхом
застосування певних регуляторів (наприклад, пряме фінансування інвестицій). До
непрямого регулювання відноситься опосередкований вплив держави на
інвестиційний процес шляхом внесення певних змін в його діяльність, створення
певних умов, за яких суб'єкти інвестиційної системи будуть зацікавлені приймати
певні інвестиційні рішення [3].
Класифікація інструментів
державного управління інвестиційною діяльністю наведена в табл. 1.
Необхідно зазначити, що
інвестиційна діяльність в Україні відбувається у складних умовах, пов'язаних
як із світовою фінансовою кризою, так і з певною низкою внутрішніх чинників.
Враховуючи те, що залученню в інвестиційну сферу приватного національного та
іноземного капіталу стримує, окрім суто економічних причин, у час кризи
політична нестабільність, недосконалість відповідного законодавства,
податковий тиск на бізнес, вузькість внутрішнього ринку, інфляція,
нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє
інформаційне забезпечення та низький рівень захисту інвесторів, відсутність
чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному
та місцевому рівнях, нестача стимулів і механізмів для залучення інвестицій, а
також сповільнення інвестиційної активності у світі.
Для України надзвичайно важливим є
застосування радикальних заходів щодо збереження привабливості української
економіки для інвесторів, підтримки інвестиційної діяльності, надходження та
дієвого захисту інвестицій у період кризи. Саме тому Державні органи України
розробили та реалізовують комплекс заходів з протидії і подолання наслідків
світової фінансово-економічної кризи, які відображені в урядовій програмі
«Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток»,
яка орієнтована на вирішення двох завдань: по-перше, мінімізувати негативні
наслідки від
Таблиця 1. Класифікація інструментів
державного управління інвестиційною діяльністю
Назва групи інструментів |
Інструменти |
Інструменти прямого впливу |
|
Пряме фінансування інвестицій |
Цільове фінансування проектів,
що мають пріоритетне значення для держави. |
Інструменти опосередкованого
впливу |
|
Правові інструменти |
Закон України «Про інвестиційну
діяльність»; Закон України «Про інститути
спільного інвестування»; Закон України «Про державне
регулювання ринку цінних паперів в Україні»; Закон України «Про цінні папери
і фондовий ринок» тощо |
Адміністративні інструменти
|