Роль органів державної влади в інвестиційному процесі

Ефективна державна інвестиційна політика передбачає також використання державних інве­стицій як засобу створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей економіки. Особ­лива увага надається інвестиційним проектам зі змішаними інвестиціями - з використанням державної частки інвестицій як гарантій цільо­вого спрямування інвестиційних ресурсів. А крім того, в умовах реструктуризації економіки то­варовиробники не можуть самостійно здійсню­вати інвестування в масштабах, необхідних для структурних змін і технічного переобладнання виробництва. Розв'язання цієї проблеми також є важливим завданням органів державної влади.

Висновки

Незважаючи на те, що для приватизованих підприємств державне регулювання їх інвести­ційного забезпечення порівняно з державним сектором має певні відмінності, державний і не­державний сектори функціонують у загальній інвестиційній сфері і певному інвестиційному кліматі, який створюється, насамперед, за допо­могою регулювання шляхом законодавчо-норма­тивного забезпечення, проведення організа­ційних заходів щодо гарантування і страхування ризиків, прямого державного фінансування інве­стиційних програм.

На нинішньому етапі місцеві органи влади мають сконцентрувати свою діяльність на вирі­шенні проблем, що відповідають інвестиційним потребам регіонів і вимогам іноземних інвес­торів, мають вирішальне значення для форму­вання сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату та забезпечення інтересів регіону, а саме:

- забезпечення політичної та економічної ста­більності;

- надання інвесторам перспектив довгостроко­вого співробітництва;

Рисунок 2. Функціональна модель регіонального інвестиційного процесу.

- створення сприятливого нормативно-право­вого поля для надходження і реалізації іно­земних інвестицій;

- реформування економіки і створення ринко­вих механізмів залучення та реалізації інвес­тицій;

- стимулювання активності за допомогою пільг;

- активізація внутрішнього інвестиційного про­цесу;

- інвестиційно-інфраструктурне обслугову­вання;

- посилення міжнародного співробітництва і формування міжнародного інвестиційного іміджу регіону;

- удосконалення управління і організаційного механізму регулювання інвестиційного про­цесу;

- захист приватних і майнових інтересів інве­сторів.

Законодавча і нормативно-правова діяльність є в абсолютній компетенції держави і, в межах конституційних повноважень, місцевих органів державної влади. Маючи на меті залучення інве­стицій, вони відповідальні за формування таких умов роботи інвесторів, які забезпечили б зрос­тання надходжень вітчизняного та іноземного капіталу. У цьому плані найбільшу вагу мають:

- стабільність, прозорість і зрозумілість інвес­тиційного законодавства для всіх учасників інвестиційного процесу;

- врахування в законах і нормативно-правових актах інтересів інвесторів;

- гарантування і страхування інвестицій і влас­ності інвесторів;

- юридичне та інституціональне забезпечення надходження і реалізації інвестицій, а також прав власності інвестора;

- державна та регіональна підтримка інвести­ційних проектів на основі надання певних пільг.

Врахування зазначених вимог до інвестиційних ринків сприяло б формуванню сприятливого і конкурентоспроможного нормативно-правового поля для діяльності інвесторів в країні.

Дуже важливо, щоб державна підтримка інве­стиційного процесу була спрямована на розви­ток високоефективних сегментів та галузей на­ціональної економіки. Світовий досвід показує, що швидкий розвиток деяких країн (зокрема, Південно-Східної Азії) пояснюється саме ефек­тивною промисловою політикою. Основною метою такої політики є створення конкуренто­спроможних комплексів, які зацікавили б потен­ційних інвесторів і були зорієнтовані на збут про­дукції, завоювання та утримання нових ринків.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 5 6 7 8 9 1011 12 13