Роль органів державної влади в інвестиційному процесі

На міжнародному ринку інвестиційних капі­талів одним з найефективніших засобів в кон­курентній боротьбі за інвестиції стало надання інфраструктурних послуг, які забезпечують інве­сторам зниження витрат, що не належать до пря­мих витрат в реалізації конкретних інвестицій­них проектів. Серед цих послуг особливе місце посідає інформаційне забезпечення інвестицій­ного процесу як одного з найдієвіших інстру­ментів державного сприяння інвестиціям.

Незважаючи на здійснювану за останній час роботу, інформаційне забезпечення інвестицій­ної діяльності в регіоні потребує поліпшення. Нагальною є проблема підтримки місцевими органами державної влади розвитку інформа­ційної інфраструктури, включаючи створення відповідних банків даних, налагодження пос­тійного моніторингу зовнішніх, національного і регіональних інвестиційних ринків, збирання, опрацювання та актуалізації інформації щодо за­конодавства, підприємств, зацікавлених у залу­ченні інвестицій. Інформаційна інфраструктура буде також запорукою прийняття своєчасних і виважених рішень органами державної та місце­вої влади.

Процес залучення і реалізації інвестицій, особливо іноземних, супроводжується зростан­ням вимог до якості інвестиційних проектів, що пропонуються інвестору. Іноземні інвестори та кредитори постійно звертають увагу на гостроту цієї проблеми, яка рішуче висувається на пе­редній план [21].

Перебіг інвестиційного процесу в Україні за­свідчує значні перепади у залученні інвестицій в основний капітал.

□ Обсяг інвестицій в основний капітал Ш Прямі іноземні інвестиції

Рисунок 1. Динаміка залучення інвестицій в основ­ний капітал та обсяг прямих іноземних інвестицій (тис. грн.).

На рис. 1 чітко видно, що обсяг інвестицій в основний капітал непомірно скорочується протя­гом останніх п'яти років. Найбільший розрив ми бачимо у 2010 р., а саме скорочення обсягу інвес­тицій на 67,7 %. До таких наслідків призвели си­стемні проблеми, а саме: високе податкове наван­таження, несприятливий інвестиційний клімат, високі процентні ставки за кредитами, перешко­дою відновленню інвестиційної активності став дефіцит власних фінансових ресурсів у вироб­ників, які закінчили 2010 р. з досить низькими по­зитивними фінансовими результатами, що майже у десять разів менше, ніж у докризовому 2008 р.

На рис. 1 також чітко видно, що обсяг пря­мих іноземних інвестицій в українську економі­ку постійно зменшується і у 2010 р. склав лише 42 511,9 тис. грн., що лише на 6, 21 % більше ніж у 2009 р. Скорочення прямих іноземних інвес­тицій в Україну свідчить про погіршення бізнес-клімату в країні і негативних прогнозів розвит­ку вітчизняної економіки. До основних проблем іноземного інвестування можна віднести: висо­кий і деструктивний рівень державного втручан­ня в економічні процеси; недосконалість держав­ної політики в інвестиційній сфері; недоско­налість та стрімкі зміни в українському законо­давстві, як наслідок - слабка юридична підтрим­ка іноземного інвестора; низький управлінський рівень менеджерів на українському ринку.

У сучасних умовах інвестиційна сфера знач­ною мірою зазнає впливу ринкових чинників. Нині ринкове реформування української еконо­міки супроводжується поступовим усуненням держави і місцевих органів державної влади від безпосередньої інвестиційної діяльності, що зна­ходить відображення у невпинному скороченні централізованого фінансування капіталовкла­день. Наслідком цього процесу є обмеження про­стору прямого державного управління та адміні­стрування в інвестиційній сфері. Це цілком за­кономірно і відповідає інтересам інвесторів, за­цікавлених у послабленні бюрократичного тис­ку. Одночасно вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності.

 

« Содержание


6  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я