Роль органів державної влади в інвестиційному процесі

Keywords: investment process, investment, direct regulation of investment activity, an indirect regulation of investment activities.

Вступ

У забезпеченні виходу економіки з кризового стану та стабільного її розвитку вирішальну роль відіграє інвестиційна політика держави. Саме держава визначає джерела, напрями та струк­туру інвестицій, розробляє норми, програми, стандарти щодо інвестування та створює умови для їх реалізації.

Інвестиції потрібні підприємствам і органі­заціям для переходу до нормальної економічної діяльності, для переозброєння виробництва, підвищення якості продукції. Особливої значу­щості ці процеси набувають на макроекономіч-ному рівні.

Стратегічна інвестиційна політика розгля­дається як найважливіша складова загальної еко­номічної політики, яку проводить держава. Важ­ливими у цьому контексті постають проблеми підвищення конкурентоспроможності регіонів, здатність центральних та місцевих органів вла­ди до розробки і реалізації зваженої інвестицій­ної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням проблеми інвестиційного регулю­вання займалися багато вчених-економістів, зок­рема Т. В. Майорова, А. А. Пересада, І. Чумачен­ко та інші. А проблемам державного регулюван­ня інвестиційної діяльності присвячено багато науково-дослідницьких робіт таких науковців, як Ф. А. Важинського, А. В. Колодійчука, А. Ю. Яремко, А. Касприка, Г. С. Стефанишина, О. Шатила та багатьох інших. Однак в їх робо­тах недостатньо висвітлено проблеми державно­го регулювання інвестиційної діяльності, а також роль регіональної та місцевої влади в інвести­ційному процесі. Очевидною є необхідність ком­плексного підходу, що буде відображати основні функції та взаємодію усіх гілок влади в інвести­ційному процесі.

Метою цієї роботи є визначення особливос­тей державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні на сучасному етапі розвит­ку та пошук можливих шляхів їх вирішення.

Викладення основного матеріалу

У сучасних умовах інвестиційна сфера зазнає значного впливу з боку ринкових факторів, тоб­то поступово зменшується безпосередній вплив органів державної влади на інвестиційну діяль­ність, що знаходить відображення у невпинному скороченні централізованого фінансування капі­таловкладень. Наслідком цього процесу є обме­ження простору прямого державного управлін­ня та адміністрування в інвестиційній сфері. Це цілком закономірно і відповідає інтересам інве­сторів, зацікавлених у послабленні бюрократич­ного тиску. Одночасно вони справедливо очіку­ють від державних органів створення сприятли­вих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності.

Таким чином, внутрішні і зовнішні чинники вимагають якісних змін у ролі державних та місцевих органів влади в інвестиційному про­цесі. При цьому з'являються нові підходи та на­прямки в інвестиційні діяльності, назріває не­обхідність застосування інших методів держав­ного регулювання інвестицій. Вони полягають сьогодні в переході від бюрократичного адміні­стрування до обслуговування інвестиційного процесу, цілеспрямованого формування сприят­ливого клімату, підтримки підприємництва та інвестиційної діяльності. У цьому плані роль органів державної та місцевої влади незмірно зростає [1].

Взагалі, проблема державного регулювання інвестиційної діяльності притаманна багатьом країнам з перехідною ринковою економікою.

Згідно з ст. 11 ЗУ «Про інвестиційну діяль­ність» в Україні державне регулювання інвести­ційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної полі­тики. Інвестиційне регулювання визначається показниками економічного і соціального розвит­ку України, державними і регіональними про­грамами розвитку економіки, державним і місце­вими бюджетами, передбачуваними в них обся­гами державного фінансування інвестиційної діяльності.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9 10 11 12  ... 13