Якщо динаміка показника поточного рахунку платіжного балансу визначається світовою кон'юнктурою на товарних ринках, то складові за фінансовим рахунком визначаються низкою фінансових індикаторів. Як показав досвід 2008 р., саме дефіцит за фінансовим рахунком й призвів до кризи платіжного балансу. Тому важливим є встановлення і перевірка ключових факторів, котрі впливають на динаміку складових фінансового рахунку платіжного балансу. З цією метою побудовано економетричні моделі, що моделюють динаміку прямих іноземних інвестицій та рівень доларизації в країні.
Модель (1) охоплює період з 2000 по 2010 рр., базується на квартальних даних і дає можливість визначити основні фактори, котрі впливають на обсяг та динаміку прямих іноземних інвестицій. Одним з факторів є те, що впродовж певного часу, коли темпи зростання реального ВВП в Україні були вищими, ніж в Єврозоні, прямі іноземні інвестиції надходили в Україну, оскільки тут є вищою норма прибутковості. Зворотною стороною цього процесу є те, що у разі настання кризової ситуації та нестачі ліквідності іноземні інвестори вилучають кошти, в першу чергу, з країн, що розвиваються.
INVEST =-0,02+ 0,13 • LGDP + 0,22• Q1 + 0,05 • Q2,
(0,03) (0,0001) (0,0001) (0,0001) (1)
R2 = 0,68, D.W. = 1,82; де: INVEST - притік прямих іноземних інвестицій, відсотки до ВВП; LGDP -логарифм відношення реального ВВП в Україні та країнах Єврозони; Q1 -фіктивна змінна, що пояснює притік інвестицій внаслідок реприватизації "Криворіжсталі" та продажу банку "Аваль" (IV кв. 2005 р.); Q2 - фіктивна
змінна, що пояснює масову купівлю українських банків іноземними інвесторами, зокрема банку "ТАС", у відповідному кварталі (III кв. 2007 р.). У дужках наведено значимість коефіцієнтів моделі.
Фіктивні змінні відповідають за моментний приплив інвестицій внаслідок реприватизації "Криворіжсталі" в 2005 р. та купівлі іноземними інвесторами українських банків. Обидва піки припливу іноземних інвестицій пов' язані зі зміною урядової політики. Зниження припливу інвестицій наприкінці 2004 - початку 2005 рр. пояснюється політичною невизначеністю 2004 р., котра була спричинена заявами щодо націоналізації приватизованих підприємств.
Модель (2) описує такий феномен вітчизняної економіки, як приріст готівки поза банківськими рахунками в іноземній валюті. Цей показник важливий, оскільки він є індикатором довіри населення до політики центрального банку та відображає девальваційні очікування. У зв'язку з цим важливим фактором є коливання показника номінального ефективного обмінного курсу (НЕОК) та різниця між ставками в Україні та Єврозоні. Відхилення показника НЕОК від свого тренду супроводжується очікуванням девальвації та накопиченням доларової маси в населення, а також свідчить, що обсяги іноземної валюти поза банківським сектором визначаються змінами номінального ефективного обмінного курсу. Через це знецінення національної валюти, природно, веде до збільшення рівня доларизації, оскільки економічні суб' єкти воліють тримати активи в іноземній валюті.
DOL = 0,11 + 0,6 • NEER (-1) - 0,004 • RATE +
(0,06) (0,0001 ) (0,004 )
+ 0,16 • Q3 + 0,2 • DOL (-1),
(0,0001 ) (0,0001 ) (2)
R2 = 0,72; D.W. = 1,86; де: DOL - готівка в іноземній валюті поза банківським сектором, у відсотках до ВВП; NEER - відхилення від свого курсу номінального ефективного обмінного курсу; Q3 - фіктивна зміна, що відображає невпевненість та недовіру населення до гривні через політичну нестабільність наприкінці 2004 р.; RATE - різниця між кредитними ставками в Україні та Єврозоні. У дужках наведено значимість коефіцієнтів моделі.
Проаналізувавши складові та фактори кризи платіжного балансу в Україні, повернемося до питання прогнозування та передбачення валютних криз. Слід зауважити, що таке явище не є чимось новим для світу, оскільки Латиноамериканський регіон пережив низку криз у середині 90-х (Мексика та Венесуела - 1994 р., Аргентина - 1995, Бразилія - 1998 р. та інші) [3], також валютні кризи сколихнули країни Східної Європи, ледве не змусивши деяких з них оголосити дефолт (Болгарія - 1994 р., Угорщина - 1996, Чехія - 1997, Росія та Україна - 1998, Литва та Румунія - 1999 р.) [5]. Прогнозування валютної кризи є важливим фактором також з огляду на те, що саме з валютної кризи починаються фінансові та банківські кризи. Таким чином, валютна криза призводить до "ефекту доміно", після чого наступають фінансова, банківська й, відповідно, промислова кризи.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7