Криза платіжного балансу: фактори, індикатори та способи попередження

У світовій економічній думці є декілька підходів до виявлення та діагностики криз платіжного балансу. Однією з найбільш широко використову

ваних є модель Камінського-Лізодо-Рейнхарта [1, с.14]. Суть підходу полягає в розробленні системи індикаторів: у базовому підході їх пропонується 15, і вони сигналізують про можливість настання кризи. Ці індикатори мають розраховуватися за рівний проміжок часу до настання кризи. Автори методу пропонують брати 24 місяці, але залежно від кон'юнктури часовий діапазон можна змінювати. До групи індикаторів належать як показники грошово-кредитної сфери (М1, відсоткові ставки тощо), так і макроекономічні (рівень зростання ВВП, зовнішній борг, обсяги міжнародної торгівлі). Коли рівень будь-якого з індикаторів перетинає критичну для себе межу, це сигналізує про те, що криза трапиться через заданий період. У працях більшості дослідників - (П.Кругман [7], Е.Роз [7], Ч.Виплош [3], М.Камінський [7], які займалися розробленням системи раннього попередження, прийнято вважати, що горизонт прогнозування становить 24 місяці. Як показує історичний досвід, низка індикаторів вчасно сигналізувала про настання кризи. Однак основною проблемою такого методу є високий рівень сигналізування про кризи, які не відбувалися. За деякими показниками частка "хибних сполохів" перевищує 80%, а найменший рівень становить 56%. Зрозуміло, такий підхід не може вважатися ефективним.

Д.Франклін та Е.Роз [1, с. 15] за допомогою економетричних моделей, побудованих на основі пробіт-моделювання, встановили, що факторами, котрі ведуть до кризи платіжного балансу, є зростання обсягу заборгованості та зниження обсягів резервів.

Д.Сакс, А.Торнел та А.Веласка [1, с. 16] відстоюють думку, яка ґрунтується на досвіді середини 90-х років минулого століття, що кризи платіжного балансу завдають значної шкоди лише країнам, що розвиваються. Характерною рисою останніх є переоцінений обмінний курс, слабка банківська система з низьким рівнем резервів.

У серпні 2011 р. знову відчувалися сигнали, що потребують детального вивчення. З III кв. 2010 р. спостерігається негативна динаміка за фінансовим рахунком, тому крім складових кризи стає актуальним питання визначення індикаторів, котрі сигналізують про кризу платіжного балансу.

Як зазначалося вище (зокрема за моделями "третього покоління"), зменшення обсягів кредитів або, іншими словами, криза ліквідності, часто виступає передумовою валютної кризи. Безумовно, це не слід сприймати як аксіому і можна знайти доволі багато прикладів, коли криза ліквідності не переростала у валютну кризу. Але все ж таки це один із фундаментальних сигналів про стан економіки, тому що нездатність банківської системи задовольнити попит інвесторів, підтримати темпи зростання економіки зумовлюють скорочення випуску і, відповідно, послаблення реальної вартості національної валюти. Власне, це простежується на рис. 4.

Починаючи з другого кварталу 2008 р., Національний банк України почав накопичувати резерви, спостерігаючи за зниженням обсягів кредитів. На початку 2011 р., як бачимо з рис. 4, спостерігається тенденція одночасного накопичення обсягів міжнародних резервів і збільшення кредитування еко

номіки, але це лише короткострокова тенденція, пов'язана з низьким рівнем кредитування економіки після 2009 р.

Рис. 4. Взаємозв'язок між обсягами кредитів та міжнародними резервами

Джерело: Національний банк України [Електронний ресурс] / Офіційний сайт. - Доступний з : <http://www.bank.gov.ua>.

Пам'ятаючи досвід 2008 р. [6] та враховуючи, що сьогодні відбувається гра на пониження на світовому фондовому ринку (такі само тенденції спостерігаються на фондовому ринку України), доцільно проаналізувати взаємозалежність динаміки індексу ПФТС та зміни обсягів міжнародних резервів. Бачимо чітку обернену залежність, яка пояснюється тим, що після обвалу фондового ринку відбувається накопичення Національним банком міжнародних резервів (рис. 5), що під час падіння фондового ринку міжнародні інвестори вилучають активи, і це є ще одним свідченням того, що індекси фондового ринку та їх падіння є передвісниками валютних криз. Причиною ж цього є вимивання активів з країн, що розвиваються, та падіння вартості активів, ціна на які була завищена під час росту фондового ринку.

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я