Останніми роками в Україні істотно поліпшена договірно-правова база міжнародного наукового співробітництва. Підписано низку угод на міжурядовому рівні про співпрацю у сфері науки і технологій. Розвиваються науково-технологічні відносини між Україною і Європейським Союзом (ЄС) - головним чином у рамках Сьомої рамкової програми у сфері науково-технологічного розвитку за фінансової підтримки Комісії ЄС з питань науки і технологій. Зокрема, реалізуються ініціативи ЄС у сфері науково-технологічного розвитку програм (ШТАБ, ТАСіє, СОРЕгпісиє та ін.).
У стратегічній перспективі ключовими напрямами розвитку міжнародного співробітництва у сфері інновацій повинні стати: підтримка виходу українських високотехнологічних компаній на світові ринки, спрощення контрольних процедур у зовнішній торгівлі високотехнологічною продукцією; створення в Україні висо-котехнологічних виробництв і дослідницьких центрів міжнародних компаній при залученні прямих іноземних інвестицій; активізація міжнародного науково-технологічного співробітництва. Пріоритетними напрямами активізації останнього мають стати такі:
• забезпечення активізації участі українських дослідницьких організацій і компаній у міжнародних науково-технічних програмах багатостороннього співробітництва, включаючи рамкові програми ЄС по дослідженнях, технологічному розвитку й демонстраційній діяльності, а також міжнародні технологічні платформи;
• укладання двосторонніх і багатосторонніх міжнародних угод зі стимулювання науково-технологічної й інноваційної кооперації за пріоритетними напрямами розвитку технологій. Максимально повинен бути реалізований потенціал кооперації високотехнологічних виробництв у рамках інтеграції на просторі СНД, у тому числі в рамках розвитку спільної виробничої й торговельної активності в країнах сформованого Єдиного економічного простору;
• розвиток міжнародного співробітництва компаній з державною участю, у тому числі при реалізації ними програм інноваційного розвитку, стимулювання створення на території України міжнародних науково-технологічних центрів, а також корпоративних центрів досліджень і розробок;
• розширення підтримки стажувань українських дослідників за кордоном і закордонними дослідниками в Україні, проведення в Україні міжнародних наукових конференцій.
Реалізація державної інноваційної політики повинна започатковуватись на застосуванні принципу відкритих інновацій, ініціювавши:
- практичну реалізацію ініціативи Європейської комісії зі створення технологічних платформ як одного із ефективних механізмів взаємодії й кооперації організацій і підприємств України й країн СНД та ЄС; розроблення рекомендацій органам влади України щодо вироблення погодженої державної політики у сфері функціонування конкретної технологічної платформи (особливо в напрямі наукових досліджень та комерціалізації результатів новітнього технологічного укладу);
- створення комунікаційної платформи щодо організаційної взаємодії представників бізнесу, науки, споживачів і держави з питань вибору пріоритетів, визначення стратегічних цілей, формування дорожньої карти модернізації й науково-технологічного розвитку, а також здійснення відповідних НДДКР;
- практичної реалізації концепції створення технологічних кластерів за участю міжнародних організацій.
З метою ефективної реалізації Стратегії має бути реорганізована система стратегічного управління у сфері інноваційного розвитку, зокрема, щодо вибудовування чіткої ієрархії документів стратегічного планування, котрі визначають державну політику в сфері науки й інновацій. Головними документами будуть Концепція довгострокового соціально-економічного розвитку України на період до 2020 р. і розроблена на її основі Стратегія на десятирічний період. Ці документи повинні уточнюватися, у тому числі, з урахуванням результатів регулярно поновлюваного науково-технологічного прогнозу. У рамках цих документів також будуть визначатися орієнтири фінансового забезпечення сфери науки й інновацій.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12