Зазвичай вважається, що вартість капіталу - це альтернативна вартість, інакше кажучи доход, який очікують одержати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінній величині ризику. Отже, вартість капітальних вкладень залежить від поточної вартості акцій та облігацій на ринку цінних паперів.
Розглядаючи капітал як вартість, необхідно звернути увагу на існування різних підходів до її оцінки, які прямо впливають на величину власного капіталу, оскільки при використанні тієї чи іншої методики розмір та якість власного капіталу банку будуть різними.
Вибір конкретних підходів до оцінки вартості капіталу залежить головним чином від типу обумовленої вартості та від наявної інформації. Як правило, необхідність проведення оцінки виникає у випадках повного або часткового продажу банку, розміщення акцій на фондовому ринку, злиття або поглинання, ліквідації кредитної організації тощо.
На сьогодні більшість цілей оцінки зосереджено переважно навколо продажу бізнесу та угод злиття та поглинання. У більшості подібних угод здійснюється зовнішня оцінка, тобто оцінка не фахівцями банку, які володіють всією необхідною інформацією і працюють виключно в інтересах власників, а зовнішніми оцінювачами, які працюють на ринку, виходячи з інтересів потенційних власників [5].
Якщо розглядати існуючі підходи до оцінки банківського бізнесу, серед яких можна виділити методи для оцінки капіталу банку, необхідно зазначити, що всі вони мають свої переваги і недоліки (табл. 2).
Аналізуючи переваги і недоліки методів оцінки вартості (табл. 3), слід звернути увагу, що традиційно оцінку бізнесу більшість аналітиків проводять за допомогою методу дисконтування грошових потоків, вважаючи такий метод найбільш точним.
Для банків, що розвиваються на базі нових технологій обслуговування клієнтів, цей підхід до оцінки є найбільш адекватним, але на сучасному етапі на ринку склалася ситуація, коли саме такі банки власники на продаж не виставляють. Більшість банків, що змінюють власників, є універсальними зі стандартними напрямами бізнесу.
Таблиця 2
Підходи до оцінки вартості банківського бізнесу
|
Підхід |
Метод оцінки |
Суть методу оцінки |
|
Витратний |
Метод чистих активів |
Суть методу полягає у визначенні різниці між вартістю всіх активів та всіх зобов'язань банку: ЧА =А - З де ЧА - вартість чистих активів банку; А - вартість всіх активів; З - вартість всіх зобов'язань. Відповідно до існуючої методики оцінки вартості майна, враховуючи коригування, вихідна формула трансформується таким чином: ЧА = (Н + 0 + М ) - (В+Д + П), де Н - вартість необоротних активів; О - вартість оборотних активів; М - вартість витрат майбутнього періоду; В - вартість забезпечення наступних витрат і платежів; Д - вартість довгострокових зобов'язань; П - вартість поточних зобов'язань. |
|
Доходний |
Метод капіталізації |
Суть методу капіталізації полягає у визначенні величини щорічних доходів і відповідної цим доходам ставки капіталізації, на основі якої розраховується ринкова вартість компанії. Вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками). Метод застосовують у випадках, коли є достатня кількість даних для оцінки доходу. Доход є стабільним або, принаймні, очікується, що поточні грошові доходи приблизно будуть рівні майбутнім чи темпи їх зростання - помірні. У силу того, що поточна вартість дуже чутлива до змін коефіцієнта капіталізації, для використання цього методу необхідне ретельне обґрунтування коефіцієнта капіталізації. Визначення вартості за даним методом виражається такими формулами:
|