Оцінка капіталізації банків в умовах асиметричної інформації переваги і недоліки існуючих підходів

метод є трудомістким для прогнозування майбутніх грошових потоків; оскільки такий метод ґрунтується на прогнозах, він також враховує елемент невизначеності на ринку; складність в отриманні необхідної інформації

Метод

галузевих

коефіцієнтів

є досить простим у технічному плані; не потребує прогнозу

використовує не точні дані щодо подібних банків і подібних угод, а середньо-галузеві показники; не враховує можливості майбутнього зростання доходів

_Продовження табл. 3

Метод оцінки_Переваги__Недоліки методу_

Метод компанії-аналога (ринку капіталу)

на відміну від методу галузевих коефіцієнтів використовує не середньозважені показники, а дані компаній-аналогів

не враховує майбутніх очікувань; трудомісткий в плані підбору аналогів; основний недолік - аналога може і не знайтись;

необхідним є великий обсяг даних

Метод ринкових

угод

простий у технічному плані; показує реакцію ринку за використання реальної практики купівлі банківського бізнесу

не враховує майбутніх очікувань; лише часткова доступність інформації щодо угод з купівлі-продажу, які укладаються, за відсутності статистичних і аналітичних оглядів; угод між банками-аналогами може не відбуватись у момент, на який потрібні такі дані

Метод чистих активів

Переваги і недоліки цього методу аналогічні перевагам і недолікам витратного підходу, представленому саме методом чистих активів при оцінці ринкової вартості банку

Джерело: складено автором на основі табл. 2.

Крім того, на сучасному етапі банки, як правило, купують не для швидкого отримання прибутку, а для поступового зростання капіталізації та підвищення конкурентоспроможності в перспективі. Значна частина банків, запропонованих на продаж частково (міноритарні пакети) або повністю, в реальних ситуаціях мають проблеми з капітальною базою або тримають на балансах значні обсяги проблемних активів. Для оцінки проблемних банків практика виробила свої вимоги:

- оцінка вартості проблемного банку повинна проводитися в оптимально короткі строки, оскільки якість проблемного активу з плином часом знижується, відповідно, зменшується і його вартість;

- можливі труднощі в отриманні повної і достовірної інформації, тому оцінка значною мірою матиме експертний характер;

- оскільки фактор залежності проблемного банку від кредиторів, акціонерів і органів банківського нагляду є досить вагомим, необхідно налагодити між ними конструктивну співпрацю, яка б мала на меті отримання достовірної інформації для оцінки можливих перспектив розвитку подій.

Усе зазначене дозволяє зробити висновок про доцільність застосування для оцінки вартості банку порівняльного підходу (взяти його за основу). Загальновідомо, що порівняльний підхід неможливо застосувати у випадках відсутності розвиненого ринку відповідних активів або відсутності інформації про суми угод купівлі-продажу, угод злиттів і поглинань, котирувань акцій аналогів. У зв'язку з нерозвиненістю ринку акцій, відсутністю відкритих, прозорих даних про розрахункову або фактичну (ринкову) вартість банків і їх акцій цей підхід рідко використовувався при оцінці ринкової вартості банківського бізнесу в Україні [6].

Враховуючи зазначене вище спробуємо застосувати аналоговий підхід для розрахунку ринкової вартості українських банків (Укрсоцбанк, банк "Форум", Райф-файзен Банк Аваль), акції яких котируються на провідних біржах України.

На початковому етапі проаналізовано зміну вартості акцій банків за період 01.01.2011 - 01.09.2011 р. на ПФТС та Українській біржі (рис. 1-3). Як бачимо, вартість акцій банків за 8 місяців 2011 р. падає на обох біржах. При цьому котирування акцій на ПФТС та Українській біржі значно відрізняються: найбільша різниця у котируваннях акцій банку "Форум" і найменша - в Укрсоцбанку.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я