Реклама

Спробувати «національні» рішення. Як вирішив би проблему англійський лорд? Запропонуйте витончене французьке рішен­ня, марнотратне американське. Що б сказав із цього приводу га­рячий іспанський мачо? Як вирішили б питання працьовиті ки­тайці?

Метод емпатії. Емпатія — уживання, уявлення себе на місці іншого. У нашому випадку потрібно сказати собі: «Я і є об’єкт, про який іде мова». Наприклад, якщо створюється нове упаку­вання для кефіру, потрібно сказати: «Я і є кефір. Я стою на полиці магазину. Я холодний, білий, смачний. Як я виглядаю? Що мені зробити, щоб ця симпатична дівчина звернула на мене увагу? Що буде, якщо я раптом звалюся з полиці?» і т.ін.

Пряма аналогія. Розглянутий об’єкт, частина нашої пробле­ми, порівнюється з аналогічним об’єктом у природі, техніці і т.ін. Наприклад, для вирішення питання підвищення міцності авто­покришок можна розглянути копита коня, подушечки на лапах кішки тощо.

Символічна аналогія. Суть проблеми або її можливі рішення пропонується сформулювати у вигляді метафор, наприклад, для пляшки прохолодного напою — «зручна прохолода», «прозора при­мара», «пінний овал».

Фантастична аналогія. Запропонуємо учасникам сформулю­вати головну непереборну перешкоду, яка заважає виконанню завдання, а потім — на час «скасуємо» її! Припустимо на якийсь час відсутність сили тертя, гравітації, існування у природі матеріа­лу з немислимими властивостями або наявність чарівних ельфів.

Ось як сам А. Осборн рекомендує готувати процедуру й аналі­зувати її результати:

1.  Продумайте всі аспекти проблеми. Найважливіші з них ча­сто настільки складні, що для їхнього виявлення потрібна робота уяви.

2.  Відберіть підпроблеми для «атаки». Зверніться до списку всіляких аспектів проблеми, ретельно проаналізуйте їх, виділіть кілька цілей.

3.  Обміркуйте, які дані можуть знадобитися. Ви сформулю­вали проблему, тепер потрібна цілком визначена інформація. Та спочатку пориньте у творчість, щоб вигадати усілякі види даних, які можуть більше допомогти.

4.  Відберіть найкращі джерела інформації. Відповівши на пи­тання про види необхідної інформації, перейдіть до ухвалення рішення про те, які з джерел варто вивчити спочатку.

5.  Придумайте всілякі ідеї — «ключі» до проблеми. Ця части­на процесу мислення, безумовно, вимагає вільної уяви, що не супроводжується й не переривається критичним мисленням.

6.  Відберіть ідеї, що ймовірніше за все ведуть до рішення. Цей процес пов’язаний переважно з логічним мисленням. Акцент тут робіть на порівняльному аналізі.

7. Придумайте всілякі шляхи для перевірки. Тут ми знову маємо потребу у творчому мисленні. Часто вдається знайти зовсім нові способи перевірки.

8. Відберіть найбільш ґрунтовні способи перевірки. Прийма­ючи рішення про те, як краще перевіряти, будьте суворі й по­слідовні. Відберіть ті способи, що здаються найпереконливішими.

9. Уявіть собі всі можливі галузі застосування. Навіть якщо ваше остаточне рішення підтверджено експериментально, ви по­винні мати уявлення про те, що відбуватиметься в результаті його використання в різних галузях. Наприклад, кожна військова стра­тегія остаточно формується на підставі уявлення про те, що може зробити ворог.

10.  Дайте остаточну відповідь.

Без наступної експертизи ідей сама процедура «мозкового штурму» не може вважатися продуктивною. Результат першого етапу—список ідей, зафіксованих модератором у короткій формі, часто зі скороченнями, квапливо, іноді з елементами суб’єктив­ної редактури. Використання техніки для фіксації часто буває проблематичним—оператор із відеокамерою, як включений спос­терігач, безумовно, руйнує атмосферу, впливає на результат (особ­ливо «замикаються» у присутності камери новачки). Аудіозапис грішить накладенням голосів один на одного, що призводить іноді до повної неможливості розчути деякі висловлення.

 

« Содержание


 ...  171  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я