Спробувати «національні» рішення. Як вирішив би проблему англійський лорд? Запропонуйте витончене французьке рішення, марнотратне американське. Що б сказав із цього приводу гарячий іспанський мачо? Як вирішили б питання працьовиті китайці?
Метод емпатії. Емпатія — уживання, уявлення себе на місці іншого. У нашому випадку потрібно сказати собі: «Я і є об’єкт, про який іде мова». Наприклад, якщо створюється нове упакування для кефіру, потрібно сказати: «Я і є кефір. Я стою на полиці магазину. Я холодний, білий, смачний. Як я виглядаю? Що мені зробити, щоб ця симпатична дівчина звернула на мене увагу? Що буде, якщо я раптом звалюся з полиці?» і т.ін.
Пряма аналогія. Розглянутий об’єкт, частина нашої проблеми, порівнюється з аналогічним об’єктом у природі, техніці і т.ін. Наприклад, для вирішення питання підвищення міцності автопокришок можна розглянути копита коня, подушечки на лапах кішки тощо.
Символічна аналогія. Суть проблеми або її можливі рішення пропонується сформулювати у вигляді метафор, наприклад, для пляшки прохолодного напою — «зручна прохолода», «прозора примара», «пінний овал».
Фантастична аналогія. Запропонуємо учасникам сформулювати головну непереборну перешкоду, яка заважає виконанню завдання, а потім — на час «скасуємо» її! Припустимо на якийсь час відсутність сили тертя, гравітації, існування у природі матеріалу з немислимими властивостями або наявність чарівних ельфів.
Ось як сам А. Осборн рекомендує готувати процедуру й аналізувати її результати:
1. Продумайте всі аспекти проблеми. Найважливіші з них часто настільки складні, що для їхнього виявлення потрібна робота уяви.
2. Відберіть підпроблеми для «атаки». Зверніться до списку всіляких аспектів проблеми, ретельно проаналізуйте їх, виділіть кілька цілей.
3. Обміркуйте, які дані можуть знадобитися. Ви сформулювали проблему, тепер потрібна цілком визначена інформація. Та спочатку пориньте у творчість, щоб вигадати усілякі види даних, які можуть більше допомогти.
4. Відберіть найкращі джерела інформації. Відповівши на питання про види необхідної інформації, перейдіть до ухвалення рішення про те, які з джерел варто вивчити спочатку.
5. Придумайте всілякі ідеї — «ключі» до проблеми. Ця частина процесу мислення, безумовно, вимагає вільної уяви, що не супроводжується й не переривається критичним мисленням.
6. Відберіть ідеї, що ймовірніше за все ведуть до рішення. Цей процес пов’язаний переважно з логічним мисленням. Акцент тут робіть на порівняльному аналізі.
7. Придумайте всілякі шляхи для перевірки. Тут ми знову маємо потребу у творчому мисленні. Часто вдається знайти зовсім нові способи перевірки.
8. Відберіть найбільш ґрунтовні способи перевірки. Приймаючи рішення про те, як краще перевіряти, будьте суворі й послідовні. Відберіть ті способи, що здаються найпереконливішими.
9. Уявіть собі всі можливі галузі застосування. Навіть якщо ваше остаточне рішення підтверджено експериментально, ви повинні мати уявлення про те, що відбуватиметься в результаті його використання в різних галузях. Наприклад, кожна військова стратегія остаточно формується на підставі уявлення про те, що може зробити ворог.
10. Дайте остаточну відповідь.
Без наступної експертизи ідей сама процедура «мозкового штурму» не може вважатися продуктивною. Результат першого етапу—список ідей, зафіксованих модератором у короткій формі, часто зі скороченнями, квапливо, іноді з елементами суб’єктивної редактури. Використання техніки для фіксації часто буває проблематичним—оператор із відеокамерою, як включений спостерігач, безумовно, руйнує атмосферу, впливає на результат (особливо «замикаються» у присутності камери новачки). Аудіозапис грішить накладенням голосів один на одного, що призводить іноді до повної неможливості розчути деякі висловлення.
» следующая страница »
1 ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176 ... 225