Як правило, командує штурмом так званий модератор, найчастіше креативний директор агентства. Його обов’язки:
1. Заздалегідь попередити всіх учасників про «мозковий штурм» і час його проведення, коротко описавши питання обговорення (проекту), мету, наявні перешкоди для вирішення завдання і т.ін.
2. Під час дискусії стежити за тим, щоб вона (дискусія) проходила відповідно до вищеописаних вимог.
3. У випадку «зависання» процесу дати новий імпульс, направити думки учасників до іншого русла, запропонувати несподівані асоціації — наприклад, за допомогою методу контрольних запитань (див. нижче).
4. Не давати оцінок висловленим ідеям і самим учасникам як особистостям і фахівцям.
5. Постаратися максимально розкрити творчий потенціал кожного.
6. Фіксувати (записувати) усі ідеї, що надходять, навіть ті, котрі здаються абсолютно марними.
Під час «мозкового штурму» групі пропонується повна інформація про товар, що просувається, (брифінг), потім випливають уточнюючі запитання, пояснення, після чого розчинається мозковий штурм.
Зразок правил підготовки й проведення класичного «мозкового штурму»:
1. Рекомендується формувати групу з 6 — 8 чоловік. Якщо менше — менша й кількість ідей, крім того, може не виникнути «критична маса», при якій і можливі вільне самовираження, різноспрямовані «потоки свідомості», із яких згодом народиться те, заради чого все це й проводиться.
2. Група «штурмуючих» — це дуже різні люди, які не є вузькими фахівцями в досліджуваному питанні. Вони мають бути різної статі, віку, професії, темпераменту. Саме різнорідний склад і різний досвід учасників дозволяють сподіватися, що вони запропонують рішення, які будуть сильно відрізнятися від звичних.
3. Між учасниками й модератором не повинно бути стосунків субординації. Це зрозуміло — не повинно бути утисків, пов’язаних із реноме учасників, із погрозою, реальною чи уявною, їх авторитету в колективі й у керівництва.
4. Украй бажано, щоб учасники мали виражену схильність до генерування ідей та певні творчі здібності. Присутність саме «творців» у групі генерації дозволить зробити процес більш продуктивним.
5. Тривалість штурму необхідно обумовити заздалегідь і дотримуватися регламенту. Ідеальна тривалість для дискусії — 20 до 40 хв. Учасники повинні знати, що час обмежений і їм необхідно видати якнайбільше ідей у стислий термін. Це активізує їх, змусить викластися у відведений час. Чіткий «таймінг» — така ж обов’язкова умова для учасників, як довжина дистанції для бігунів.
6. До й під час мозкового штурму необхідно створити обстановку максимального психологічного комфорту—запропонувати чай і каву, навіть уключити неголосну, але не заспокійливу, а бадьору музику.
7. У процесі генерації ідей необхідно підтримувати невимушену й доброзичливу атмосферу спілкування.
8. Ідеї можуть бути будь-які — нездійсненні, безглузді, божевільні, жартівливі. Асоціативне мислення з елементами сюрреалізму чи парадоксальності, за умови логічного зв’язку з предметом штурму, вітається. Обґрунтовування ідей не потрібне. На це, по-перше, немає часу, по-друге, учасники не обов’язково є професіоналами в обговорюваному питанні.
9. Неприпустима критика, аналіз, розвиток ідей, висловлених учасниками. Припустиме лише комбінування ідей, допомога учасників один одному при формулюванні висловлень, моральна підтримка. Критика й аналіз — прерогатива групи експертів.
Для продуктивного проведення мозкового штурму існує методика так званих контрольних запитань. Один із класичних списків контрольних запитань належить англійському винахідникові Т. Ейлоарту. Контрольні запитання—це свого роду навідні запитання, що дозволяють модератору дати новий напрямок думкам учасників, проскочити період «зациклення» на колі схожих ідей. Ось деякі з контрольних запитань із поясненнями:
» следующая страница »
1 ... 165 166 167 168 169 170171 172 173 174 175 ... 225