Правила проведення «мозкового штурму»
«Мозковий штурм» — це метод мислення, спосіб «добування» із мозку ідей, коли всі разом і кожний можуть творчо підійти до справи. Цей спосіб дозволив, наприклад, одній авіакомпанії удосконалити свій бізнес. Протягом двогодинного «мозкового штурму», у якому брало участь 10 чоловік, було висунуто 152 пропозиції для поліпшення роботи, із них остаточно було прийнято 62. Авіакомпанія розробила новий план-проспект, що перетворився в чудовий інструмент продажу послуг, наданих компанією.
Існує безліч прикладів видатних результатів проведення «мозкового штурму» як групою людей, так і поодинці. Саме в результаті такого «одиночного» штурму Жиллет винайшов лезо для гоління, а Біро — кулькову ручку.
Ідея проведення «мозкового штурму» вперше спала на думку А. Осборну, він вважається батьком класичного «мозкового штурму» — Ьгаігаїогмі^’а. У1953 р. вийшла книга А. Осборна «Керована уява», у якій розкриті принципи й процедури творчого мислення.
Що ж викликало до життя метод «мозкового штурму» і його різновидів? Насамперед — бажання перебороти стереотипи мислення. Саме на вирішення цього завдання спрямовані всі відомі евристичні методики. У визначений момент стає зрозуіло, що типові рішення не працюють, необхідні нові шляхи, необхідна творчість. Але біда в тому, що й творча діяльність часто не виходить за межі стереотипних, шаблонних схем. У кожному творці сидить невблаганний внутрішній критик—досвід, спеціальні знання, конформізм. Чим більше нова ідея не збігається з уявленнями внутрішнього критика, тим більше у неї шансів загинути в зародку. Як правило, всі шаблонні ідеї лежать на поверхні свідомості, вони завжди під рукою, тому що у повсякденному житті затребувані найчастіше. Відомий досвід із «швидкими аналогіями»: «Фрукт? — Яблуко! Поет? — Пушкін!». Як правило, на самому початку процесу генерації учасники штурму активно видають саме шаблонні ідеї. Одне з приватних завдань мозкового штурму — якнайшвидше зняти «шар стереотипів», дати людям можливість висловити їх і забути.
Друге ноу-хау мозкового штурму Осборна — поділ процесів генерації й аналізу. Здатність до творчості в різних людей розвинута в різній мірі—декому простіше й природніше займатися аналітикою, розбором, розвитком, експертизою ідей.
Метод «мозкового штурму» — це двоетапна процедура розв’язання завдань: на першому етапі ідеї генеруються, а на другому— аналізуються, розвиваються. Таким чином, «автор» і «критик» штучно роз’єднуються — ці функції реалізують різні групи учасників і в різний час. Наступного дня відновляються обговорення тих самих питань.
Саме «мозковий штурм» — найбільш уживаний із усіх евристичних методик спосіб вирішення проблем. Це не дивно: для проведення штурму досить кабінету зі столом, групи співробітників і кілька годин робочого часу. Але при проведенні штурму іноді порушуються основні «правила гри», ті самі правила, завдяки яким «мозковий штурм» відрізняється від виробничої наради. Головна причина нерозуміння суті мозкового штурму—це, як не парадоксально, простота терміна. Що таке «синектика», не кожний знає, а от що таке «мозковий штурм» — начебто б зрозуміло з назви, це колективне вирішення проблеми за принципом: «одна голова — добре, а дві — краще». При цьому часто сам метод виявляється скомпрометованим в очах учасників, та й організаторів.
Друга причина того, що методика «мозкового штурму» вживається не усіма творцями реклами — простота декоративного мислення в порівнянні з творчим. Більшість дизайнерів є, по суті, оформлювачами рекламної ідеї, але ніяк не її творцями. Тому що їх так учили (у кращому випадку) у художніх вузах: як будується композиція, за яким законами, принципами кольоробачення, які кольори з якими поєднуються, а які ні та ще багато чому різному, важливому, потрібному й корисному. І ось тепер вони, обтяжені цими знаннями, прагнуть їх застосувати, часто не розуміючи, що такий підхід є ремісничим, вузьким, він заважає просуванню ідей.
» следующая страница »
1 ... 164 165 166 167 168 169170 171 172 173 174 ... 225