6.3. Цінність грошей у часі
Цінність грошей є змінною величиною. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є:
1. Інфляція.
2. Ризик.
3. Схильність до ліквідності.
Інфляція — це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей. Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скороченні товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей. Головними чинниками інфляційних процесів також є помилки в політиці ціноутворення.
Ризик - це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож вище цінують ті гроші, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому.
Схильність до ліквідності — це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностями та ризикованими вкладеннями. Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що й впливає на цінність грошей у часі.
У проектному аналізі при оцінці ефективності проекту порівняння поточних та майбутніх витрат та вигід здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх реальної грошової вартості до початкового періоду (періоду прийняття рішення, базового періоду).
Основою дисконтування є поняття «часової переваги» або зміни цінності грошей у часі, тобто це означає, що раніше одержані гроші мають більшу цінність, ніж гроші, одержані пізніше, що зумовлюється зростанням ризиків і невизначеності у часі.
Дисконтування означає перерахунок вигід і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконта (Е). При дисконтуванні за допомогою приведеної процентної ставки, що визначається альтернативними інвестиційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однакових грошових сум, одержуваних або сплачуваних у різні періоди часу.
Приведення до базисного періоду витрат і вигід -го розрахункового періоду проекту зручно здійснювати через їх множення на коефіцієнт
дисконтування а, що визначається для постійної норми дисконта Еяк:
1
‘ (1 + Е)'г
де і—номер кроку розрахунку (тривалість проекту).
Розрізняють наступні норми дисконта:
1. Комерційна — використовується при оцінці комерційної єфектив- ності проекту та обирається з урахуванням альтернативної ефективності використання капіталу.
2. Норма дисконту учасника проекту—відображає ефективність участі у проекті підприємств та інших учасників та обирається самими учасниками; за відсутності вподобань у її якості можна використовувати комерційну норму дисконта.
3. Соціальна норма дисконта — використовується при розрахунках соціально-економічної ефективності і характеризує мінімальні вимоги суспільства до ефективності проекту та вважається національним параметром і повинна встановлюватися централізовано органами управління народним господарством відповідно до прогнозів економічного та соціального розвитку країни.
4. Бюджетна — використовується при розрахунках показників бюджетної ефективності та відображає альтернативну вартість бюджетних коштів, та встановлюється органами державного і регіонального значення, за завданням яких оцінюється бюджетна ефективність проекту.
Дисконтування грунтується на використанні техніки складних процентів. Так, інвестований під 10% річних один долар США через рік є еквівалентним $ 1,1 ($ 1 + 10% від $ 1), через 2 роки — $ 1,21 ($ 1 + 10% від $ 1,1), через три роки — $ 1,33 ($ 1 + 10% від $ 1,21) і т.д.
З погляду інвесторів, сума, яку вони одержать у майбутньому, має тим меншу цінність, чим довше її доводиться чекати, оскільки більшою буде сума втрачених за період очікування доходів. Так, при тій самій процентній ставці 10% зобов’язання виплатити $1 через рік коштує сьогодні $0,91 (1 поділити на 1,1 в ступені 1), через два роки — $0,83 (1 поділити на 1,1 в ступені 2), через три роки — $0,75 (1 поділити на 1,1 в ступені 3), а через десять років — лише $0,39.
» следующая страница »
1 ... 52 53 54 55 56 5758 59 60 61 62 ... 204