1. Базується на принципі участі і максимально мобілізує творчі здібності працівників підприємства.
2. Передбачає, що майбутнє піддається контролю і в значній мірі є продуктом дій працівників підприємства.
Ціль інтерактивного планування — проектування майбутнього (використовуючи попередній досвід, враховуючи нинішні умови і працюючи на перспективу).
Р. Акофф, будучи прихильником інтерактивного планування, приводить наступну аналогію:
— інактивісти намагаються триматись в бурхливому потоці;
— реактивісти намагаються пливти проти нього;
— преактивісти намагаються осідлати його «першу хвилю»;
— інтерактивісти мають наміри змінити течію річки.
З інтерактивним плануванням пов’язані дві основні проблеми:
1. Інтерактивне планування—це швидше ідеальна побудова, ніж практична модель менеджменту.
2. Навіть з теоретичної точки зору окремо взяте підприємство не може повністю контролювати майбутнє. Найбільше, на що воно здатне — ефективно пристосовуватись до нього. Відповідно, способом відношення підприємства (організації) до свого майбутнього є не проектування, а адаптація, пристосування.
Часова орієнтація планування відображає, куди спрямовані наші думки при плануванні.
3. Горизонт планування.
В залежності від того, який період часу охоплюють плани, складені підприємством (організацією), тобто від горизонту планування, планування поділяють на три типи:
1. Короткотермінове планування — охоплює проміжок до 1 року.
2. Середньотермінове планування — охоплює проміжок 3 роки.
3. Довгострокове планування — охоплює проміжок часу 5 років.
Класифікацію планування по тривалості періоду планування не можна плутати з попередньою класифікацією (з часовою орієнтацією ідей планування, яке передбачає існування принципово відмінних філософій планування в залежності від ставлення до минулого, теперішнього, майбутнього). Поділ планування на довго-, середньо- і которкотермінове означає відмінність періодів часу, необхідних для виконання планових показників, і має технічний характер.
Короткотермінове планування — це розробка планів на період до 1 року.
Короткотермінові плани включають в себе конкретні методи використання ресурсів підприємства, необхідних для досягнення цілей, визначених у більш тривалих планах. Зміст короткотермінових планів деталізується по кварталах і місяцях.
Середньотермінове планування конкретизує орієнтири, визначені довготерміновим плануванням. Охоплює проміжок часу в 3 роки.
Довгострокове планування охоплює тривалий проміжок часу — в середньому 5 років.
Певний час довготермінове планування ототожнювалось зі стратегічним, але тепер ці два поняття існують окремо. Стратегічне планування набагато складніше довготермінового. Стратегічне планування—це функція напрямку. Довготермінове — функція часу.
Так, стратегічне довготермінове планування вимушене обмежуватись визначенням основних цілей і найбільш загальних напрямків діяльності, тому, що якість достовірної інформації про майбутнє дуже невисока, а діапазон і швидкість змін постійно збільшуються. У планах, розрахованих на короткі проміжки часу, конкретність і пропрацьованність деталей повинні стати обов’язковими рисами, оскільки такі плани є інструкціями, що визначають дії людей і колективів, які реалізують ці плани.
4. Ступінь значення для підприємств.
В залежності від ступеня значення для підприємства планування поділяють на два основних типи:
1. Стратегічне планування — планування, побудоване на місії організації і реалізується через оперативні плани. Відповідає на питання: чого ми хочемо досягнути?
» следующая страница »
1 ... 45 46 47 48 49 5051 52 53 54 55 ... 204