Метод укрупнених показників. При складанні будівельних кошторисів може застосовуватися також більш дешевий і швидкий метод укрупнених показників. Одним з його різновидів є так званий “сегрегаційний метод”, запропонований американською компанією “Marshall & Swift Publication” і широко використовуваний сьогодні проектними бюро, консультаційними і будівельними компаніями, страховими товариствами. У залежності від конструкційних особливостей усі будинки промислового і цивільного призначення поділяються на чотири класи і всі розцінки відповідно — на чотири категорії (низьку, середню, вище середньої, високу). Розцінки встановлюються за укрупненими позиціями, такими, як каркас, перекриття, дах, стіни. Обсяг робіт з кожної з укрупнених позицій прив’язується до таких величин, як висота будинку, площа підлоги, загальна площа даху і т.п. Іноді застосовується ще простіший метод, при якому загальна вартість будівельних робіт визначається, виходячи з ціни 1 м2 площі будинку або споруди.
Що стосується розрахунку витрат на ПНР (у випадку об’єктів промислового призначення), то зазначені витрати, як правило, визначаються у виді суми витрат на відрядження фахівців для проведення пусконалагоджувальних робіт, а також на постачання для цих цілей необхідних інструментів, матеріалів і запасних частин.
Досить непростою справою є розрахунок кошторисних витрат за розділом “Інженерно-консультаційні послуги” (ІКП), насамперед внаслідок того, що структура цих послуг відрізняється складністю і різноманіттям. Велику допомогу у визначенні вартості ІКП можуть надати посібники, розроблювальні національними професійними асоціаціями і міжнародними федераціями інженерно-консультаційних фірм, які містять перелік найбільш типових послуг, класифікацію об’єктів за категоріями складності, типові умови угод (контрактів) на надання ІКП, таблиці розцінок, формули для визначення сум винагороди й ін. Практика інженерного консультування виробила такі основні методи обчислення винагороди за надані інженерно-консультаційні послуги: 1) погодинної плати; 2) оплати за формулою “фактичні витрати плюс фіксована винагорода”, 3) розрахунку у відсотках від вартості будівництва (інвестиційного проекту). Найбільш простим і швидким є останній з названих методів. Очевидно, що умовою його застосування є наявність орієнтовного кошторису витрат за проектом в частині, що стосується до БМР і ПНР, а також (бажано) по машинах, устаткуванню і матеріалах. Відсоток, установлюваний для розрахунку вартості ІКП, залежить від загального обсягу витрат на БМР та інші роботи і закупівель за проектом (залежність між відсотком і обсягом витрат - зворотна), складності проекту і набору послуг, наданих інженерно-консультаційною фірмою.
Нематеріальні активи. Варто мати на увазі, що за деякими видами інвестиційних проектів, реалізовуваних, як правило, у наукомістких галузях, може мати місце закупівля ліцензії, ноу-хау й аналогічних нематеріальних активів. У більшості випадків витрати на цю закупівлю не відображаються в кошторисі проекту, тому що у відповідних контрактах передбачається відшкодування ціни придбаної технології і знань у ході експлуатації об’єкта у вигляді роялті в міру одержання споживачем додаткового доходу від їхнього використання. Однак у деяких випадках може мати місце оплата ліцензії і ноу-хау у виді паушального (одноразового) платежу ще на інвестиційній фазі реалізації проекту. Такий паушальный платіж являє собою не що інше, як капіталізовану роялті, і він повинен бути відображений у кошторисі витрат за проектом. Основою для розрахунку витрат на придбання нових технологій і знань у цьому випадку будуть оцінка додаткового комерційного (фінансового) ефекту від їхнього використання або контрактні ціни аналогічних угод (однак найчастіше вони тримаються в таємниці).
» следующая страница »
1 ... 72 73 74 75 76 7778 79 80 81 82 ... 131