Інший широко використовуваний метод — метод прив’язки до вартості технологічного устаткування. Він базується на накопиченні і відпрацьовуванні цінової інформації за проектами ряду галузей, у результаті чого визначається деякий усереднений відсоток, що визначає частку технологічного устаткування в загальному обсязі інвестицій у проект стосовно до даного сектора і даного виробництва. Прив’язка до такого компонента кошторису, як технологічне устаткування, обумовлена тим, що визначення витрат за цією позицією супроводжується меншими труднощами.
6.4. Бюджет проекту
Як уже відзначалося, кошторис проекту в більшості випадків відображає витрати на інвестиційній фазі проектного циклу, і ці витрати не є “точковими” (одномоментними), оскільки інвестиційна фаза може розтягуватися на тривалий термін, іноді на кілька років. Відповідні роботи і заходи в рамках інвестиційної (будівельної) фази розподіляються в часі за допомогою календарного плану провадження робіт, а також ряду інших документів (комплексного сіткового графіка, графіка надходження будівельних матеріалів і устаткування й ін. на об’єкт).
Якщо кошторис проекту визначає загальну потребу у фінансуванні, то в ході практичної реалізації проекту виникає необхідність планувати витрати коштів на річній, квартальній і навіть місячній основі. Кошторис проекту розподілений у часі на основі календарного плану провадження робіт являє собою бюджет проекту. Бюджет проекту, як і більшість інших проектних документів, у ході реалізації проекту піддається кількаразовим коректуванням у результаті уточнень як кошторису, так і календарного плану провадження робіт. Бюджет як інструмент управління проектом виконує такі основні функції:
• планування фінансових ресурсів, необхідних для провадження робіт по проекті;
• контроль за виконанням кошторису й оперативне виявлення відхилень, що виникають.
Варто мати на увазі, що бюджет проекту розробляється не тільки з урахуванням тих документів, що визначають технологію (технологічну послідовність) відповідних робіт із проекту, але і з урахуванням фінансово- економічних умов, у яких передбачається реалізація проекту. Безумовно, для інвесторів і замовників проектів ідеальної є така ситуація, коли в країні існує передбачуваність податкового, митного, валютного, тарифного й іншого режимів, що дає можливість розробляти оптимальні з фінансового погляду бюджети і кошториси проектів.
6.5. План фінансування
У різних підручниках і посібниках по підготовці техніко-економічних обґрунтувань інвестицій у проекти або по розробці бізнес-планів використовується поняття “фінансове планування” і “фінансовий план”. Скрізь підкреслюється, що це найважливіший розділ відповідних документів (ТЕО чи бізнес-плану), що складається на основі всіх попередніх оцінок і розрахунків. Однак межі цього розділу у відповідних роботах не дуже чітко окреслені, тому його склад у різних авторів певною мірою варіює. Найчастіше основними елементами цього розділу все-таки називаються:
1)планований звіт про проектні прибутки і збитки;
2) планований баланс за проектом;
3) план грошових потоків (cash-flow).
При цьому найбільш важливим елементом розділу для оцінки комерційної життєздатності проекту є план грошових потоків. Цей документ, у свою чергу, складається з трьох розділів:
• грошові потоки від виробничої діяльності;
• грошові потоки від інвестиційної діяльності;
• грошові потоки від фінансової діяльності.
План грошових потоків дозволяє досить наочно “висвітити” вузькі фінансові місця в ході реалізації проекту, дефіцит фінансових ресурсів на окремих етапах робіт. Відповідний дефіцит повинен бути ліквідований шляхом залучення додаткових ресурсів із усіх доступних джерел. Практика показує, що в переважній більшості випадків дефіцит виникає лише на інвестиційній фазі; відповідно потреба в залучених ресурсах нерідко може бути визначена без побудови складних прогнозів проектних грошових потоків за такою формулою:
» следующая страница »
1 ... 73 74 75 76 77 7879 80 81 82 83 ... 131