Політична економія

в) (у + тД + ^ + т)П > (с + v + т)П.

Національний доход (новостворений продукт у першому та

другому підрозділах) повинен бути більшим за продукт друго­го підрозділу.

В усіх трьох нерівностях різницею між правою і лівою час­тинами є одна і та ж сума — фонд нагромадження.

16.5.  Тіньовий сектор в економічному відтворенні

Суттєво впливає на економічне відтворення тіньовий сек­тор. Тіньова економіка — це економічна діяльність суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), яка не врахо­вується, не контролюється державою, не обкладається подат­ками та спрямована на одержання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Усі види тіньової економічної діяль­ності можна поділити на три блоки:

1)  легальне, але не регламентоване державою, виробницт­во і надання послуг (“неформальна економіка”). Сюди можна віднести: невраховане в оподаткуванні виробництво в домашніх господарствах, надання послуг на непостійній основі, надання в оренду квартир, гаражів тощо, незначні підробітки;

2)  порушення в межах дозволеної економічної діяльності (“підпільна економіка”): нелегальне виробництво офіційно дозволених товарів (послуг), ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів у межах офіційної еко­номіки;

3)   здійснення заборонених видів діяльності (“незаконна економіка”): кримінальний промисел (наркотики, вогнепаль­на зброя, проституція тощо), рекет, корупція торгівля людьми і тому подібне.

Тіньова економіка притаманна всім країнам незалежно від рівня і моделі економічного розвитку. У загальносвітовому мас­штабі питома вага тіньової економіки оцінюється у 5 — 10 % у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В Україні згідно з

експертною оцінкою ця цифра становить 50 — 60 %. Показник у 40 — 50 % є вже критичним.

До основних причин, які сприяють посиленню і зростан­ню тіньового сектору економіки в Україні та інших країнах СНД, можна віднести:

—відсутність стабільного і збалансованого законодавства;

—            недосконалість (в окремих випадках — відсутність) систе­ми обліку і звітності;

—            нестабільність податкової політики, суттєвий податковий прес;

—            відсутність інвестицій, альтернативних тіньовому капі­талу;

—            адміністративні бар’єри, правова незахищеність суб’єктів економічної діяльності;

—безконтрольне зростання числа кримінальних структур;

—            втрата історичних традицій, моральних і етичних норм сто­совно до приватної власності, кодексу підприємницької і ро­бітничої честі тощо.

Тіньова економіка:

а) відволікає значну частину ресурсів країни з метою задо­волення не загальносуспільних потреб, а вузько корпоратив­них інтересів окремих осіб та груп людей;

б) суттєво зменшує податкові надходження, доходи бюдже­ту, а отже, джерела суспільного розширеного відтворення;

в) негативно впливає на пропорції відтворювальних процесів;

г) нерідко сприяє відпливу матеріальних та грошових ре­сурсів за кордон тощо.

Усе це веде до загострення суперечностей товарного вироб­ництва й обігу, зменшення темпів економічного зростання та інших негативних наслідків.

Коли підрив тіньовою економікою об’єктивних законів то­варного виробництва й обігу досягає певної критичної межі, ринкове господарство починає пробуксовувати, що впливає і на саму тіньову економіку, різко скорочуючи її можливості. Звідси об’єктивною межею тіньової економіки є нормальне функціонування ринку. Одночасно для протидії тіньовій еко­номічній діяльності та її легалізації в Україні та інших країнах СНД необхідна спеціальна комплексна державна програма, в ос­нову якої повинна бути покладена лібералізація й оптимізація 210

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 104 105 106 107 108 109110 111 112 113 114  ... 220