Оскільки в дисципліні «Макроекономіка» детально розглядатимуться показники, що використовують статистичні органи України: ВВП, ЧВП, ВНД, ВНДн, то тут розглядаємо показники на основі основного — ВНП.
Зазначимо, що саме таке рахівництво існує в США, тоді як рахівництво в Україні ґрунтується на методиці, що використовується в Західний Європі.
ВНП визначають як сукупну ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за рік. Розраховують ВНП двома методами: за витратами на створену в країні продукцію (виробничий) та за доходами, отриманими в результаті виробництва продукції.
Згідно з першим методом:
ВНПв = С + І + Д + ЧЕ,
де С — витрати на споживання домогосподарств;
І — витрати на інвестиції: Д — державні витрати
ЧЕ — чистий експорт, який дорівнює:
ЧЕ = Е — М (Е — експорт, М — імпорт).
Згідно з другим методом:
ВНПд = ЗП + Р + Проц. + Приб. + А + Поб. под. н. б., де ЗП — заробітна плата найманих працівників та доходи дрібних власників Р — рента;
Проц. — проценти;
Приб. — прибуток корпорацій;
А — амортизація основного капіталу;
Поб. под. н. б.—побічні податки на бізнес (непрямі податки). При цьому: ВНПв=ВНПд.
Якщо від ВНП відняти амортизацію, то одержимо чистий національний продукт: ЧНП = ВНП — А.
Якщо від ЧНП відняти непрямі податки, то одержимо національний доход:
НД = ЧНП — НП (непрямі податки).
Таким чином, національний доход у країні складається з доходів у вигляді заробітної плати, рентних доходів, процентів на капітал та прибутків підприємств. Якщо від НД відняти прибутки підприємств, одержимо особистий доход (ОД), тобто, доходи домогосподарств. Доходи, що залишаються у розпорядженні населення, відрізняються від ОД тим, що до нього слід додати трансфертні виплати держави населенню і відняти податки, якими обкладаються доходи населення.
ОДв = ОД + Тр — Податки.
16. 4. Суть і види економічного відтворення: просте і розширене Умовою нормального життя людського суспільства є безперервний процес виробництва, тобто відтворення. Для того, щоб виробництво повторювалось, необхідно вироблений продукт постійно реалізовувати, тобто доводити до споживача й тим самим давати новий поштовх для розвитку виробництва.
Доведення до споживача здійснюється завдяки розподілу та обміну. Тому під суспільним відтворенням розуміють єдність чотирьох фаз: власне виробництво, розподіл, обмін та споживання.
Розглядають просте та розширене відтворення. Просте означає, що виробництво з року в рік повторюється в незмінних 204
масштабах. Це відбувається тоді, коли вся створена додаткова вартість використовуватиметься для задоволення особистих потреб населення, тобто для споживання.
Якщо авансований капітал у суспільстві становить 1000 грн: К = 1000 грн, з яких 800 грн витрачено на постійний капітал (С), 200 грн — на змінний (V), а норма додаткової вартості, тобто відношення додаткової вартості до зміненого капіталу становитиме:
т’ = т : 100 = 100 %, то обсяг суспільного продукту за вартістю становитиме:
'0 = 800с + 200у + 200т’ = 1200 грн.
Якщо вся додаткова вартість (200т) споживається, то на поновлення виробництва використовуватимуться ті самі 1000 грн (1200 — 200 = 1000), які в тій самій пропорції розподіляються на постійний капітал 800с та змінний капітал 200с. Внаслідок їх використання при тій самій нормі додаткової вартості буде вироблено продукту на ті самі 1200 грн.
= 1000с + 200у + 200т = 1200, тобто обсяг виробництва не змінився.
Розширене відтворення означає, що виробництво з року в рік повторюється у зростаючих масштабах. Це можливо тоді, коли частина додаткової вартості використовуватиметься для зростання виробництва, тобто нагромадження.
Якщо ж у нашому попередньому прикладі 200т розподіляється на дві частини: одна — 100 грн на споживання (ФС), а решта 100 грн — на нагромадження (ФН), тоді картина змінюється.
» следующая страница »
1 ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111 ... 220