Політична економія

Тема 17 Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження

17.1. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.

17.2.               Розподіл національного доходу та формування доходів населення.

17.3.             Диференціація доходів населення. Проблема бідних та ба­гатих.

17.4.              Перерозподіл національного доходу та роль у ньому дер­жавного бюджету.

17.5.              Споживання і заощадження. Потреба у споживанні і за­ощадженні.

17.6. Державне регулювання розподілу доходів.

17.7.  Прожитковий мінімум і соціальний захист населення.

17.1.    Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі

Як відомо, процес відтворення включає в себе виробництво, розподіл, обмін та споживання. Дана тема присвячена другій фазі

—                 розподілу.

Створений у виробництві продукт розподіляється. Розподіл можна визначити як процес визначення частки виробленого продукту для окремих суб’єктів економічної системи чи вироб­ничих потреб.

Розподіл здійснюється, в основному, через ринок ресурсів, товарів і послуг. Ринок ресурсів розподіляє доходи на чинники виробництва, а також засоби виробництва як частину вироб­леної продукції.

Споживчий ринок розподіляє предмети особистого спожи­вання, визначаючи і частку виробників (фірм) у доходах.

Розподіл здійснюється, насамперед, на ґрунті відносин власності — за власністю на виробничі ресурси.

Розрізняють економічну і соціальну функції розподілу. Економічна функція виявляється у впливі розподілу на націо­нальну економіку через систему потреб, інтересів та стимулів. Соціальна функція розподілу спрямована на задоволення і розвиток соціальних потреб.

У політичній економії виділяють такі концепції розподілу:

—     концепція розподілу класичної школи (А. Сміт, Д. Рікар- до, Дж. С. Мілль);

—     марксистська концепція;

—     маржиналістська концепція (Див.: Ковальчук В.М. Загальна теорія екокономіки. — С.224 — 225).

Сучасна теорія розподілу включає аналіз розподілу так зва­них соціальних доходів, тобто доходів, наданих економічним

суб’єктам незалежно від їхнього внеску у створення валового на­ціонального продукту. Держава через податкову систему вилучає частину винагород за використання ресурсів у державний бюд­жет, а потім розподіляє ці ресурси через витрати на соціальні по­треби.

Класифікація доходів відбувається за різними критеріями:

—           за суб’єктами привласнення: доходи домашніх госпо­дарств; доходи фірм; доходи держави; доходи нації;

—             за величиною одержаного доходу: номінальний доходу, чистий доход і реальний доход;

—          доходи підприємства: валовий доход, середній доход, гра­ничний доход;

—     за чинниками: заробітна плата, рента, прибуток і процент.

У цілому розподіл поряд із виробництвом поєднує вироб­ництво із споживанням.

17.2.   Розподіл національного доходу та формування доходів населення

Як відомо, сукупний суспільний продукт за вирахуванням матеріальних витрат (проміжний продукт) становить націо­нальний доход. Національний доход створюється в формі не­обхідного продукту та додаткового продукту. У результаті роз­поділу і перерозподілу національний доход використовується на споживання і нагромадження.

У цілому, завдяки розподілу національного доходу за­безпечується існування та розвиток суспільства. Пропорції поділу національного доходу безпосередньо впливають на особисті і сімейні доходи, зумовлюючи матеріальний та соціальний статус окремих людей та соціальних груп. Від пропорцій розподілу національного доходу залежать і тем­пи економічного розвитку країни.

 

« Содержание


 ...  111  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я