Тема 17 Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
17.1. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.
17.2. Розподіл національного доходу та формування доходів населення.
17.3. Диференціація доходів населення. Проблема бідних та багатих.
17.4. Перерозподіл національного доходу та роль у ньому державного бюджету.
17.5. Споживання і заощадження. Потреба у споживанні і заощадженні.
17.6. Державне регулювання розподілу доходів.
17.7. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення.
17.1. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі
Як відомо, процес відтворення включає в себе виробництво, розподіл, обмін та споживання. Дана тема присвячена другій фазі
— розподілу.
Створений у виробництві продукт розподіляється. Розподіл можна визначити як процес визначення частки виробленого продукту для окремих суб’єктів економічної системи чи виробничих потреб.
Розподіл здійснюється, в основному, через ринок ресурсів, товарів і послуг. Ринок ресурсів розподіляє доходи на чинники виробництва, а також засоби виробництва як частину виробленої продукції.
Споживчий ринок розподіляє предмети особистого споживання, визначаючи і частку виробників (фірм) у доходах.
Розподіл здійснюється, насамперед, на ґрунті відносин власності — за власністю на виробничі ресурси.
Розрізняють економічну і соціальну функції розподілу. Економічна функція виявляється у впливі розподілу на національну економіку через систему потреб, інтересів та стимулів. Соціальна функція розподілу спрямована на задоволення і розвиток соціальних потреб.
У політичній економії виділяють такі концепції розподілу:
— концепція розподілу класичної школи (А. Сміт, Д. Рікар- до, Дж. С. Мілль);
— марксистська концепція;
— маржиналістська концепція (Див.: Ковальчук В.М. Загальна теорія екокономіки. — С.224 — 225).
Сучасна теорія розподілу включає аналіз розподілу так званих соціальних доходів, тобто доходів, наданих економічним
суб’єктам незалежно від їхнього внеску у створення валового національного продукту. Держава через податкову систему вилучає частину винагород за використання ресурсів у державний бюджет, а потім розподіляє ці ресурси через витрати на соціальні потреби.
Класифікація доходів відбувається за різними критеріями:
— за суб’єктами привласнення: доходи домашніх господарств; доходи фірм; доходи держави; доходи нації;
— за величиною одержаного доходу: номінальний доходу, чистий доход і реальний доход;
— доходи підприємства: валовий доход, середній доход, граничний доход;
— за чинниками: заробітна плата, рента, прибуток і процент.
У цілому розподіл поряд із виробництвом поєднує виробництво із споживанням.
17.2. Розподіл національного доходу та формування доходів населення
Як відомо, сукупний суспільний продукт за вирахуванням матеріальних витрат (проміжний продукт) становить національний доход. Національний доход створюється в формі необхідного продукту та додаткового продукту. У результаті розподілу і перерозподілу національний доход використовується на споживання і нагромадження.
У цілому, завдяки розподілу національного доходу забезпечується існування та розвиток суспільства. Пропорції поділу національного доходу безпосередньо впливають на особисті і сімейні доходи, зумовлюючи матеріальний та соціальний статус окремих людей та соціальних груп. Від пропорцій розподілу національного доходу залежать і темпи економічного розвитку країни.
» следующая страница »
1 ... 106 107 108 109 110 111112 113 114 115 116 ... 220