Взаємодія абсолютної, диференційної і монопольної рент. Ціна землі
Абсолютна земельна рента є породженням другого виду монополії в сільському господарстві — монополії на землю як на об'єкт приватної власності. Саме приватна власність на землю перетворює додатковий прибуток (надприбуток) на диференційну ренту.
Це означає, що власник землі забирає в капіталіста-фермера і присвоює додатковий прибуток.
Але і власник гірших земель не погодиться, щоб хтось обробляв їх, якщо це не принесе йому певного доходу. Цей дохід є абсолютною земельною рентою, яку фермер-орендар виплатить землевласнику, оскільки умовою створення абсолютної ренти є приватна власність на землю. Абсолютна земельна рента є частиною додаткової вартості, втіленої у прибуток сільського господарства, яку орендар землі у грошовій формі щорічно сплачує власнику землі будь-якої якості.
Механізм утворення абсолютної ренти інший, ніж диференційної ренти. Як відомо, при розподілі капіталу в сільському господарстві менша його частка (порівняно з промисловістю) витрачається на засоби виробництва, більша — на залучення живої праці. Тому на одиницю капіталу в цій галузі припадає дещо більша кількість робочої сили порівняно з промисловістю, тобто вона створює більший додатковий продукт. Зумовлює його нижча вартісна будова капіталу (співвідношення засобів виробництва та робочої сили в грошовому виразі) в сільському господарстві, наслідком якої є більша величина вартості продукту, створюваного у сільському господарстві.
Абсолютна земельна рента виникає на всіх орендованих підприємцями ділянках землі, і тому її присвоюють землевласники будь-яких за якістю ділянок. З таким твердясенням не погоджуються вчені-економісти, які вважають, що в наш час органічна будова капіталу в сільському господарстві найрозвинутіших країн вища, ніж у промисловості, що скорочує кількість зайнятих у сільському господарстві. Але тут значно нижча вартість робочої сили, більша тривалість робочого дня, що знижує органічну будову капіталу (вартісна будова капіталу, що визначається його технічною будовою та відображає її зміни).
Виробництво рідкісних сільськогосподарських продуктів з унікальними властивостями зумовлює продаж їх за цінами вищими, ніж вартість, тобто за монопольними цінами, що призводить До утворення монопольної ренти.
Монопольна земельна рента — різниця між монопольно високою ціною та вартістю сільськогосподарської продукції, що виробляється на землях з унікальними якостями і присвоюється їх землевласниками.
Джерелом монопольної земельної ренти є доходи осіб, які купують продукти з унікальними властивостями.
Наявність абсолютної земельної ренти в умовах вирівнювання і навіть перевищення органічної будови капіталу в сільському господарстві порівняно з промисловістю за збереження приватної власності, а отже, й необхідності плати за користування землею (абсолютної ренти) обумовлює стійку тенденцію перевищення ринковими цінами вартості сільськогосподарських продуктів, тобто перетворення ринкових цін на різновид монопольної ренти, яку сплачує землевласникам усе населення.
Якщо за найгірші за якістю землі, в які додатково не вкладають капітал, через орендну плату присвоюється лише абсолютна рента, то за кращі — абсолютна рента і диференційна рента І, а за кращі, в які додатково вкладають капітал, — абсолютна і дифе- ренційні ренти І і II.
За привласнення диференційної ренти II весь час борються землевласники з орендарями. Землевласники домагаються найко- ротших, а орендарі якомога триваліших строків оренди землі. Це засвідчує прагнення землевласників експлуатувати навіть найменший прогрес у продуктивних силах сільськогосподарського виробництва. Усе це збільшує зростання і загальну масу ренти в суспільстві, що впливає й на ціну землі.
» следующая страница »
1 ... 227 228 229 230 231 232233 234 235 236 237 ... 452