Монополія на землю як на об'єкт приватної власності. Обумовлена вона існуванням приватної власності на землю, що дає змогу її власникам вилучати у фермерів, які орендують кращі й середні землі, надлишковий прибуток саме на основі права власності на землю, залишивши фермерам лише середній прибуток на капітал. Саме так приватна власність на землю перетворює надлишковий прибуток на ренту.
Вилучення надлишкового прибутку землевласником усе-таки дає змогу фермерові отримати, як і іншим капіталістам, середній прибуток на рівновеликий капітал. Отже, сама по собі приватна власність на землю не створює надлишкового прибутку, вона лише передає його від капіталіста-орендаря власникові землі, тобто перетворює надлишковий прибуток на диференційну ренту.
Навіть власник гіршої за якістю землі не погодиться, щоб орендар експлуатував її на рівні середньої норми прибутку, а вимагатиме від фермера певної плати. Ця плата і становитиме абсолютну земельну ренту.
Абсолютна рента — форма земельної ренти, яку сплачують власникові за
ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування.
Ціна виробленого продукту має піднятися на ринку до такого рівня, який забезпечить відшкодування витрат виробництва та отримання орендарем середнього прибутку й абсолютної ренти на гіршій ділянці. При цьому власники кращих земель отримуватимуть і диференційну, і абсолютну ренти.
Отже, монополія на землю як на об'єкт приватної власності утворює абсолютну ренту, що є платою за землю, яку орендарі віддають землевласникам за користування будь-якими ділянками. Очевидно, тому на етапі становлення капіталізму буржуа і буржуазні економісти виступали за ліквідацію приватної власності на землю, тобто націоналізацію землі, оскільки це дало б змогу буржуазії отримувати диференційну ренту та знищило б абсолютну. Згодом буржуазія відмовилася від ідеї націоналізації землі, побоюючись створити прецедент відміни приватної власності на засоби виробництва взагалі.
Монополія господарювання на землі можлива і за відсутності монополії приватного землеволодіння, що засвідчує досвід народів, у історії яких панувала суспільна, а не приватна земельна власність.
Механізм утворення диференційної ренти
Диференційна рента виступає у формі диференційної ренти І і Диференційної ренти II.
Диференційна рента І. Вона залежить від різної родючості землі та різної вигідності місць розташування земельних ділянок щодо ринків збуту сільськогосподарських товарів.
Наприклад, із чотирьох однакових за площею, але різних за родючістю, а отже, й різних ґатунків (А, В, С, Д), ділянок землі А — гірша земля (на 50 грн. дає 1 ц зерна), В — середня (на 50 грн. —
2 ц), С — вище середньої (на 50 грн. — 3 ц) і Д — найкраща земля (на 50 грн. — 4 ц). За норми середнього прибутку 20 % ціна 1 ц пшениці становитиме 60 грн. (50 ■ 20/100 + 50). Механізм утворення диференційної ренти І залежно від родючості землі подано у табл.2.13.
Таблиця 2.13
Механізм утворення диференційної ренти І залежно від родючості землі
|
Ґатунок землі |
Продукт |
Аваясований капітал |
Прибуток |
Рента |
|||
|
Ц |
грн. |
ц |
грн. |
Ц |
грн. |
||
|
А |
і |
60 |
50 |
— |
10 |
- |
— |
|
В |
2 |
120 |
50 |
1 |
70 |
і |
60 |
|
С |
3 |
180 |
50 |
2 |
130 |
2 |
120 |
|
д |
4 |
240
» следующая страница » |