Політична економія

50

3

190

3

180

Разом

1 0

600

200

6

400

6

360

Включення в обробіток ділянок землі можливе від гірших за якістю до кращих, від кращих до гірших чи в змішаній послідов­ності. Послідовність включення різних за якістю земель залежить також і від їх віддаленості від ринку. Ближчі оброблятимуть швидше, хоч вони, можливо, й гірші за якістю.

Обробіток земель від гірших до кращих. За цих умов ціна ви­робленого продукту весь час перебуватиме на рівні вартості його виробництва на найбідніших (гірших) за родючістю землях, тобто на рівні 60 грн., або дещо перевищуватиме його. При цьому орен­дарі всіх кращих за родючістю земель отримуватимуть додатковий прибуток, який є матеріальною основою диференційної ренти.

Обробіток земель від кращих до гірших. Якщо включення зе­мель в обробіток відбуватиметься за цим принципом, то ціна вироб­ництва і ринкова ціна послідовно зростатимуть. Як тільки будуть включені в обробіток і найбідніші за родючістю землі, ринкова ціна виробленого продукту знову формуватиметься за ціною його ви­робництва на найгірших за якістю землях, що є передумовою фор­мування надлишкового прибутку і диференційної ренти І.

Отже, не послідовність переходів обробітку від кращих до гір­ших земель чи навпаки, а різниця в якості, родючості землі забез­печує надлишковий прибуток і диференційну ренту І.

За таким принципом виникає і диференційна рента І залеж­но від того, на якій відстані знаходяться землі від ринку. Відмін­ність полягає лише в тому, що замість земель вищої якості фігу­рують ті, що розташовані ближче до ринку, а замість найгірших за родючістю — найвіддаленіші від ринку. За витратами вироб-

Аграрні відносини і земельна рента

353

ництва продукту на найвіддаленіших від ринку землях і форму­ватиметься ринкова ціна на нього (повинні бути враховані додат­кові витрати на транспортування). Тоді на всіх ближчих до рин­ку землях буде отримана диференційна рента І, як і на кращих за родючістю землях.

Диференційна рента І — різниця між ціною виробництва продукції на най­гірших землях та індивідуальною ціною виробництва на кращих, середніх і зручніше розташованих щодо ринків збуту продукції землях, яка переда­ється орендарем землевласнику.

Диференційна рента II. Внаслідок додаткових послідовних вкладень капіталу в одну й ту саму ділянку орендар може збільши­ти збір зерна з одиниці площі, тобто отримати диференційну рен­ту II. Наприклад, в одному й тому самому місці є три однакові за площею і родючістю ділянки. У першу вкладають 50 грн., забезпе­чуючи мінімальну агрокультуру, що дало врожай 1 ц. У другу вкла­дають 100 грн., забезпечуючи вищу агрокультуру, що дало 3 ц вро­жаю. Якщо перші 50 грн. забезпечили 1 ц урожаю, то другі 50 грн. — уже 2 ц (3 — 1). У третю ділянку вкладають 150 грн., забезпечив­ши вищу агрокультуру, ніж на другій ділянці, що дало 6 ц уро­жаю. Отже, перші вкладені в землю 50 грн. капіталу дали 1 ц уро­жаю, другі 50 грн. — 2 ц і треті 50 грн. капіталу — 3 ц (6 — 2 — 1) урожаю. За цих умов ринкову ціну виробленого продукту регулю­ватиме перша найменш продуктивна затрата капіталу, яка забез­печує 1 ц урожаю (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Механізм утворення диференційної ренти II

Вкладення капіталу за порядком	Величина вкладень капіталу, грн.	Урожай з ділянки, Ц	Середній прибуток, грн.	Ціна вироб­ництва, 1 ц, грн.	Ринкова ціна, грн.	Додатко­вий прибу­ток, дифе- ренційна рента II, грн.
1 ц	Всього врожаю
І	50   « Содержание » следующая страница » 1  ... 225 226 227 228 229 230231 232 233 234 235  ... 452