Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

♦               антропометричні характеристики людини, до яких нале­жать форми та розміри тіла, його частини в різних робочих позах і динаміка їхніх змін;

♦               показники активності людини (сила, швидкість, раціо­нальність рухів тощо);

♦               можливості особливостей функціонування чуттєвих органів сприймання, пам’яті та мислення людини;

♦               вплив зовнішнього середовища на ефективність діяльності людини, її рівня кваліфікації тощо.

Згідно з вимогами державного стандарту, ергономічні показ­ники виробів поділяють на групи, що характеризують:

♦               ступінь відповідності виробів ергономічним вимогам до робочої пози, зони досяжності, розмірів рук і ніг, маси тіла тощо;

♦               ступінь відповідності виробів ергономічним вимогам до обсягів та швидкості робочих рухів, потрібних зусиль, фор­ми, яскравості, кольору й контрастності об’єктів спостере­ження, джерел звукової, смакової, дотикової інформації можливостям відповідних органів людини;

♦               безпосередній вплив робочого середовища (температури, вологості, вібрації, шуму, випромінювань, хімічного скла­ду повітря) на ефективність діяльності людини.

Естетичні показники якості виробів характеризують інфор­маційну виразність, раціональність розмірів кольору, якість по­верхонь, цілісність композицій, досконалість форми виробів тощо. За критерії оцінювання беруть ряд зразкових (еталоних) виробів аналогічного призначення та типу. Вони розробляються спеціаль­ними методами і встановлюються спеціальними експертними комісіями .

7.             Показники технологічності конструкції виробів

Показники технологічності виробів характеризує ефективність конструктивних і технологічних рішень, прийнятих і реалізованих у процесі проектування, виготовлення та використання виробів. До показників технологічності конструкцій виробів належать:

♦    трудомісткість виготовлення; питому трудомісткість ви­готовлення виробу визначають як:

Ч_Т=Г/Л,                                     (7),

де: — питома трудомісткість виготовлення виробу (год./у.о.); Т_Т— трудомісткість виготовлення виробу (год.);

А — основний параметр виробу (у.о.);

♦    технологічна вартість; питому технологічну вартість визначають як:

Ц_У=Г/Л,                                     (8)

де: V—технологічна вартість виготовлення та експлуатації виро­бу (грн.);

♦    матеріаломісткість; питому матеріаломісткість визнача­ють таким чином:

ч_т=⁰/^                                      (⁹)

де: 0_у — маса готового виробу (кг);

♦    енергомісткість; питому енергомісткість визначають як:

Ч_с=ж/Л                                     (10)

де: W_e—кількість витраченої електроенергії на виготовлення ви­робу (кВт год);

♦    коефіцієнт використання матеріалів:

к =0/0 (11)

т V т                                                                                ^{4 7}

де: 0_т=0+0_х — маса матеріалів, які витрачені для виготовлення виробу (кг),

G — маса заготовок;

0_х — маса відходів матеріалів;

♦     коефіцієнт уніфікації або стандартизації:

К=^П/^П0 ^{,                                                 (12)}

де: к_у — коефіцієнт уніфікації або стандартизації;

п_у — кількість уніфікованих чи стандартних складових частин у виробі;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 28 29 30 31 32 3334 35 36 37 38  ... 82