Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

0_1і = Р^/Р_ід,                                    ⁽¹⁾

та

0_2і = Рід/ Рі ^{,                                          (2)}

де: 0_п та 0₂. — відносні значення і-х показників якості продукції (виробу);

р. — абсолютне значення і-го показника якості заданої про­дукції (виробу);

р_ід — відповідне абсолютне значення якості базової продукції

(виробу);

/=1,2,3...«; п — кількість показників якості продукції.

З (1) або (2) добирають такий показник якості, для якого збільшення відносного показника якості відповідає підвищенню технічного рівня якості виробів. Наприклад, відносні значення для продуктивності розраховують за (1), а для показників витрат матеріалів — за (2). Залежно від того, чи отримані відносні значен­ня показників більші чи менші за одиницю, маємо технічний рівень якості нової продукції (виробів) вищий або нижчий від базового рівня. Отримані значення показників рівня якості ви­робів мають бути в межах допустимих відхилень. Нижнє відхи­лення переважно встановлюють відповідно до технічно-експлуа­таційних вимог, а верхнє — за економічною доцільністю, що дик­тується ринком реалізації виробів.

3.              Комплексний метод визначення рівня якості продукції

Якщо частина відносних значень показників якості є вища, а частина з них — нижча за одиницю, то в цьому разі застосовують комплексний, а не диференційний метод визначення рівня якості виробів.

Комплексний метод полягає в порівнянні так званих комп­лексних показників рівня якості замість одиничних, як у дифе- ренційному методі. Спочатку на підставі множення одиничних показників знаходять комплексні показники рівня якості зада­ної та базової продукції, а потім оцінюють рівень якості заданої продукції.

У разі значної кількості одиничних показників якості зведен­ня їх до одного комплексного може зумовити деяку втрату інфор­мації. Для уникнення цього із загальної кількості вибирають тільки ті показники, які характеризують якість продукції з яко­гось одного боку.

Комплексні показник рівня якості виробів переважно визна­чають за допомогою залежності основного та інтегрального показ­ників рівня якості виробів або за допомогою середніх спостере­жуваних показників. Наприклад, для легкових автомобілів ком- 68

плексним показником може бути втрата палива на100 км пройде­ного шляху; для вантажних—кількість тонно-км вантажних пере­везень; для автобусів — річна продуктивність автобуса (люд.-км):

V = 365 їУтккк ,                                (3)

а                                            аеаауаур’

де: ї_а—тривалість щоденного знаходження автобуса в дорозі (год); V — середня експлуатаційна швидкість автобуса (км/год); т_а — номінальна місткість автобуса (люд); к_а — коефіцієнт використання місткості автобуса; к_уі—коефіцієнт використання довжини пробігу автобуса; к_ур—коефіцієнт використання парку автобусів.

Для визначення показників рівня якості виробів за допомо­гою комплексного методу використовують також так звані інтег­ральні показники якості, що враховують декілька параметрів од­ночасно (наприклад,точність та економічність виробів).

Часто рівень якості виробів за терміном їх використання до одного року визначають комплексним методом за допомогою та­кого інтегрального показника:

, _ О ¹ • <⁴>

де: 0—сумарний корисний ефект від використання виробу за весь термін його роботи (грн.);

К₀—сумарні капітальні витрати для виготовлення виробів (грн.); 5_е — сумарні експлуатаційні витрати за весь термін роботи (грн.).

У разі більшого, ніж один рік, терміну використання виробів інтегральний показник рівня якості визначають як:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 32 33 34 35 36 3738 39 40 41 42  ... 82