7. «Облікова система» — це послідовність завдань та записів суб’єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, обчислюють, класифікують, записують, підсумовують і відображають у звітності господарські операції та інші події.
8. «Система внутрішнього контролю» — це політика і процедури (заходи внутрішнього контролю), прийняті управлінським персоналом суб’єкта господарювання для сприяння досягненню цілей управлінського персоналу щодо забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефективного ведення господарської діяльності, у тому числі дотримання політики управлінського персоналу, а також забезпечення збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, точності й повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю включає й інші питання, безпосередньо пов’язані з функціями облікової системи:
а) «середовище контролю» — охоплює загальне ставлення, обізнаність дії директорів та управлінського персоналу щодо системи внутрішнього контролю та її важливості для суб’єкта господарювання. Середовище контролю впливає на ефективність характерних процедур контролю. Жорстке середовище контролю разом, наприклад, із заходам посиленого бюджетного контролю й ефективного функціонування внутрішнього аудиту можуть суттєво доповнити конкретні процедури контролю. Проте жорстке середовище саме по собі не забезпечує ефективності системи внутрішнього контролю. Фактори, відображені в середовищі контролю:
• діяльність ради директорів та її комітетів;
• філософія управлінського персоналу і стиль роботи;
• організаційна структура суб’єкта господарювання, а також розподіл повноважень і відповідальності;
• система контролю управлінського персоналу, в тому числі функціонування внутрішнього аудиту, кадрова політика і процедури та розподіл обов’язків;
б) «процедури контролю» — політика і процедури на додаток до середовища контролю, розроблені управлінським персоналом для досягнення конкретних цілей суб’єкта господарювання. До процедур контролю належать:
• звітність, перевірка й підтвердження результатів звірянь;
• перевірка арифметичної точності записів;
• контроль за прикладними програмами та середовищем комп’ютерних інформаційних систем, наприклад, шляхом розробки заходів контролю над:
• змінами комп’ютерних програм;
• доступом до файлів з даними;
• ведення й перевірка контрольних рахунків і пробних балансів
• візування документів і контроль за документами;
• порівняння внутрішніх даних із зовнішніми джерелами інформації;
• порівняння результатів інвентаризації грошових коштів у касі, застави й запасів з даними обліку;
• обмеження прямого фізичного доступу до активів та записів;
• порівняння та аналіз фінансових результатів із сумами бюджету.
9. У процесі аудиторської перевірки фінансових звітів аудитора цікавить лише та політика й ті процедури в системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які стосуються тверджень у фінансових звітах. Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (поряд з оцінкою властивого ризику й ризику контролю та іншими думками) дає аудиторові змогу:
а) визначити типи можливих суттєвих викривлень, які могли б з’явитися у фінансових звітах;
б) урахувати фактори, які впливають на ризик суттєвих викривлень;
в) розробити відповідні аудиторські процедури.
10. Розробляючи аудиторський підхід, аудитор бере до уваги попередню оцінку ризику контролю (в поєднанні з оцінкою властивого ризику), щоб визначити відповідний ризик невиявлення, який може бути прийнятним для тверджень у фінансових звітах, та щоб визначити характер, час і обсяг процедур по суті.
» следующая страница »
1 ... 198 199 200 201 202 203204 205 206 207 208 ... 242