Основи аудиту

Якість і своєчасність аудиторських доказів

35.    Певні типи аудиторських доказів, отримані аудитором, є дос­товірнішими за інші. Як правило, спостереження аудитора забезпечує більш достовірні аудиторські докази порівняно із запитами (наприк­лад, аудитор може одержати аудиторський доказ щодо належного роз­поділу обов’язків, спостерігаючи за особою, яка застосовує процедуру контролю, або здійснюючи запити відповідних співробітників). Од­нак аудиторський доказ, отриманий за допомогою таких тестів конт­ролю, як спостереження, стосується лише моменту часу здійснення цієї процедури. Отже, аудитор може вирішити доповнити цими процеду­рами інші тести контролю, які можуть надати аудиторський доказ щодо інших періодів.

36.   Визначаючи відповідні аудиторські докази для підтвердження вис­новків щодо ризику контролю, аудитор може розглянути аудиторські до­кази, отримані під час попередніх аудиторських перевірок. Якщо здійснення завдання триватиме, аудитор буде обізнаний із системами бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю внаслідок попередньо проведеної роботи, але йому треба поновлювати отримані знання й розглянути необхідність отримання додаткових аудиторських доказів щодо будь-яких змін у си­стемі контролю. Перш ніж покладатися на процедури, виконані в ході по­передніх аудиторських перевірок, аудитор має одержати аудиторські дока­

зи,  що підкріплюють цю довіру. Аудитор повинен одержати аудиторські докази щодо характеру, часу та обсягу будь-яких змін у системах бухгал­терського обліку і внутрішнього контролю суб’єкта господарювання, що відбулися з моменту виконання цих процедур, та після отримання доказів оцінити їх вплив на довіру аудитора. Що більше часу проходить з моменту виконання таких процедур, то меншою буде впевненість у них.

37.   Аудитор повинен розглянути здійснення заходів внутрішнього контролю протягом усього періоду. Якщо в різний час протягом періоду, застосовувалися засоби контролю, які значно відрізнялись один від одно­го, аудитор повинен окремо розглянути кожний захід. Якщо здійснення заходів контролю припинялося в окремий період, то це вимагає окремого розгляду характеру, строків і обсягу аудиторських процедур, необхідних для операцій та інших подій нього періоду

38.   Аудитор може вирішити провести кілька тестів контролю під час проміжного відвідування суб’єкта господарювання до закінчення звітно­го періоду. Однак аудитор не може покладатися на результати таких тестів без урахування потреби одержати додаткові докази стосовно частини звітного періоду, що залишилися. При цьому слід розглянути:

•   результати проміжних тестів; тривалість періоду, що залишився;

•   чи відбулися зміни в системах бухгалтерського обліку і внутрішньо­го контролю протягом періоду, що залишився;

•    характер і суму операцій та інших подій, а також відповідних за­лишків на рахунках;

•   середовище контролю, особливо наглядові заходи;

•   процедури перевірки по суті, що їх аудитор планує провести.

Остаточна оцінка ризику контролю

39.   До завершення аудиторської перевірки, керуючись результатами процедур по суті та іншими отриманими аудиторськими доказами, ауди­тор повинен розглянути підтвердження оцінки ризику контролю.

Взаємозв’язок між оцінками властивого ризику та ризику контролю

40.    Управлінський персонал часто реагує на ситуації, пов’язані з властивим ризиком, організацією систем бухгалтерського обліку і внут­рішнього контролю для запобігання викривленням та для виявлення і виправлення викривлень, а тому часто властивий ризик і ризик конт­ролю тісно взаємопов’язані. У таких ситуаціях, якщо аудитор нама­гається оцінити властивий ризик і ризик контролю окремо, виникає можливість невідповідної оцінки ризику. Отже, в таких випадках ауди­торський ризик можна визначити точніше шляхом комбінованої оцін­ки.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 203 204 205 206 207 208209 210 211 212 213  ... 242