Організація праці менеджера

У зв’язку з цим керівник повинен організовувати не тільки особисту пра­цю на підприємстві, а і управлінського апарату. Лінійні та функціональні ме­неджери повинні організовувати працю підпорядкованих їм людей для кращо­го виконання покладених на них завдань.

Сучасний менеджмент розглядає адміністративну функцію “організація” з точки зору організації взаємодій і повноважень та побудови організацій з та­ких питань:

•  одноосібне керівництво;

•  делегування повноважень;

•  відповідальність;

•  влада;

•   лінійні і штабні(апаратні) повноваження;

•  функціональні повноваження;

•  проектування організаційної структури фірм;

•  департаменталізація;

•  побудова централізованих і децентралізованих фірм;

•  організація праці та процесу управління.

В узагальненому вигляді адміністративні функції організації менеджерів показані на схемі:

Розпорядження та прийняття рішень

Після побудови соціального організму треба привести його у дію, прийма­ти рішення, розпоряджатися — вести справу, господарство, управляти проце­сами. Це завдання виконують менеджери загального керівництва, лінійні та функціональні менеджери. Для кожного з них метою керування є одержання найбільшої користі від апарату управління і підпорядкованих працівників в інте­ресах підприємства.

Керування вимагає від менеджера високих особистих професійних якос­тей. Вимоги для менеджера вже розглядалися у попередній главі. У своїй роботі менеджер безпосередньо здійснює підготовку, прийняття і реалізацію управлін­ських рішень. А результати керівництва залежать від обґрунтованості, своєчас­ності й оперативності управлінських рішень.

Від уміння правильно вирішувати тактичні й стратегічні виробничі зав­дання залежать результати роботи всього колективу організації. За масштаба­ми рішення можна поділити на оперативні, тактичні й стратегічні.

Оперативні рішення приймають всі менеджери від нижчого рівня до ви­щого керівництва. Особливо важливе місце вони займають у роботі менеджерів нижчого рівня.

Стратегічні і тактичні рішення приймають менеджери лінійного керівниц­тва і загального керівництва. Залежно від виробничої ситуації менеджер може приймати рішення одноосібно і колегіально.

Компетенція прийняття управлінських рішень передбачається статутами організації і законодавчими актами України.

Керівник виконавчого органу управління має право вирішувати всі пи­тання процесу управління організацією, окрім тих, які віднесені до компетенції вищих органів управління.

Тільки колективне обговорення всіх можливостей та умов виробництва може виявити ще і невикористані можливості, резерви. А іноді менеджери не можуть прийняти рішення без його достатньої обґрунтованості, без компетен­тного консультування спеціалістів. При виконанні функції розпорядження і прийняття управлінських рішень менеджери повинні:

1.  Поглиблено знати своїх підлеглих, які безпосередньо йому підпорядко­вані. Він може розпоряджатися невеликою кількістю підлеглих—до шести чо­ловік. Тільки менеджер нижчого рівня іноді може розпоряджатися до 20 пра­цівниками, коли вони виконують однорідні роботи. Тому йому неважко вивча­ти і знати їх здібності, який ступінь довіри їм надавати.

2. Для того, щоб утримувати єдність і правильність функціонування, ме­неджер повинен підбирати висококваліфікований персонал, здатний викону­вати покладені на нього завдання.

3. Досконально знати умови, які складаються на конкурентному ринку для прийняття відповідних рішень. Це спонукає його до подвійної ролі: захищати інтереси власника підприємства перед його працівниками і захищати інтереси працівників перед власниками. Щоб виконати це подвійне завдання менедже­ру слід знати умови функціонування підприємства, мати почуття обов’язку, справедливості, такт і енергію.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 25 26 27 28 29 3031 32 33 34 35  ... 240