Організація праці менеджера

•   відсутність вільного доступу до цієї інформації на законній основі;

•   приймання власником інформації необхідних заходів до охорони її кон­фіденційності.

Забезпечення збереженості конфіденційної інформації комерційного підприємства вимагає дотримання наступних умов:

•   визначення відомостей, які складають комерційну таємницю підприєм­ства;

•   забезпечення порядку їх захисту.

Якщо ці умови не будуть виконані, то підприємство не буде мати законної основи для притягнення до відповідальності працівників за розповсюдження чи передачу відомостей, які складають комерційну таємницю.

Відомості комерційної таємниці підприємства можна умовно розділити на два великих блоки:

1) науково-технічна (технологічна) інформація;

2)  ділова інформація.

Науково-технічна інформація містить: відомості про конструкції машин і обладнання; схеми; матеріали, що використовуються; рецептури; методи і спо­соби виробництва (особливо про нові вироби, що розробляються); нові техно­логії, напрями модернізації відомих технологій, процесів і обладнання; про­грамне забезпечення ПК.

Ділова інформація містить:

•   відомості про фінансову сторону діяльності підприємства, крім фінан­сових звітів (стан розрахунків з клієнтами, заборгованість, кредити тощо);

•  відомості про розмір прибутку, собівартості виробляємої продукції тощо;

•   плани розвитку підприємства (тактичні і стратегічні);

•   плани й обсяги реалізацій продукції (плани маркетингу, дані про харак­тер і обсяг торгових операцій, про рівні цін, наявність товарів);

•   аналіз конкурентоспроможності виробленої продукції, ефективність ек­спорту та імпорту, час виходу на ринок, що пропонується;

•   плани рекламної діяльності;

•   списки торгових та інших клієнтів, представників, посередників, кон­курентів, відомості про взаємовідношення з ними, їх фінансове положення, проведених операціях і обсягах, умовах діючих і нових контрактів тощо.

Перелік і обсяг відомостей, що складають комерційну таємницю підприєм­ства, строки конфіденційності, порядок захисту і доступу до конфіденційної інформації, а також правила її використання визначаються керівником органі­зації. Керівник може залучити для проведення цієї роботи спеціалістів-аналітиків.

Основна мета захисту конфіденційної інформації полягає в тому, щоб, як говорять професіонали, запобігти розповсюдженню її до конкурентів. У дея­ких випадках вимагається захист і “чужих” комерційних секретів, які можуть бути довірені підприємству іншими особами, організаціями. Відсутність тако­го захисту може залишити підприємство без вигідних партнерів, клієнтів.

Забезпечення захисту комерційної таємниці містить:

•   встановлення правил віднесення інформації до комерційної таємниці;

•   розробку і доведення до осіб, допущених до відомостей, що складають комерційну таємницю, інструкцій за дотриманням режиму конфіденційності;

•   обмеження доступу до носіїв інформації, які вміщують комерційну тає­мницю;

•   використання організаційних, технічних та інших засобів конфіденцій­ної інформації;

•    здійснення контролю за дотриманням встановленого режиму охорони комерційної таємниці.

Як і всі співробітники фірми, менеджер повинен при вступі на роботу підписати зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці (про відпо­відальність за її збереження).

У цьому документі основними є наступні обов’язки:

1) не розголошувати відомостей, що складають комерційну таємницю, які будуть доведені чи стануть відомі при виконанні службових обов’язків, зокре­ма, протягом визначеного строку після звільнення з фірми;

2) дотримуватись доведених до відома співробітника вимог по захисту ко­мерційної таємниці;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 206 207 208 209 210 211212 213 214 215 216  ... 240