Організація праці менеджера

12.1.     Сутність поняття комерційної таємниці

Суть поняття комерційної таємниці є в таких положеннях:

•   це будь-яка ділова інформація, що має дійсну або потенціальну цінність для підприємства з комерційних причин, розголошення якої може завдати шкоди підприємству. Вона не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах. Ці відомості відповідним чином позначаються, а фірмою здійснюються належні заходи щодо збереження її конфіденційності. Ця інформація не є державним секретом і не захищається авторським і патент­ним правом. Ця інформація не стосується негативної діяльності підприєм­ства, яка може завдавати шкоду суспільству (порушень законів і неефектив­ної роботи, адміністративних помилок, забруднення навколишнього середо­вища тощо).

27березня 1991 року Верховною Радою України був прийнятий Закон “Про підприємства в Україні”. Згідно з частиною 1 статті 30 цього Закону “під ко­мерційною таємницею підприємства мають на увазі відомості, пов’язані з ви­робництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (пе- редання, просочування) яких може завдати шкоди його інтересам”.

Крім того, в статті 30 розділу 2 Закону України “Про інформацію” від 2.10.1992 р. дано визначення конфіденційної інформації: “Конфіденційна інформація—це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або роз­порядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і розповсюджуються за їх ба­жанням, відповідно до передбачених ними умов”.

Разом з тим, 9 серпня 1993 року Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 30 Закону України “Про підприємства в Україні” зат­верджений перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю:

•  установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприєм­ницькою або господарською діяльністю і її окремими видами;

•  інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

•  дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обо­в’язкових платежів;

•  відомості про кількість і склад працюючих, їх заробітну плату в цілому і за професіями та посадами, а також наявність вільних робочих місць;

•  документи про сплату податків і обов’язкових платежів, інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпеки умов праці, реалізація продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші по­рушення законодавства України і розміри завданої при цьому шкоди;

•  документи про платоспроможність;

•   відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, ма­лих підприємствах, союзах, об’єднаннях і інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю;

•   відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголо­шенню.

Згідно з цією постановою підприємства зобов’язані подавати перерахо­вані відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і право­охоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законо­давства за їх вимогою.

Таким чином, комерційна таємниця — це виробнича, науково-технічна, управлінська, фінансова та інша документована інформація, яку використову­ють для досягнення комерційних цілей (одержання прибутку, запобігання втра­ти, одержання добросовісної переваги над конкурентами), яку підприємець вва­жає конфіденційною. До конфіденційних відомостей відносяться перш за все ідеї, винаходи, відкриття, технології, індивідуальні деталі комерційної діяль­ності, які дозволяють успішно конкурувати, прибуток фірми тощо.

До умов, за яких інформація підприємства може бути віднесена до комер­ційної таємниці відносяться:

•   дійсна чи потенціальна комерційна цінність інформації в силу невідо­мості її третім особам;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 205 206 207 208 209 210211 212 213 214 215  ... 240