Операційний менеджмент

2.  Визначення стандартів якості (стандарти є відправною точкою при порівнянні того, що вважається еталоном, з тим, що отримано в результаті діяльності).

3.  Розробка програми перевірки якості (процес перевірки повинен бути чітко формалізований і передбачати: перелік ме­тодів перевірки якості продукції; на якому етапі технологічно­го процесу контролюється параметр і хто здійснює цю функ­цію; коли здійснюється контроль; як проводиться аналіз резуль­татів).

4. Розробка мотиваційної системи (створення умов для обо­в’язкового забезпечення якості продукції, вдосконалення професійних навиків тощо).

5.  Розробка системи документації (якісні характеристики сировини, напівфабрикатів, виробничого процесу, кінцевої продукції).

Вітчизняна практика управління якістю продукції досить багата. Підприємства колишнього СРСР, починаючи з 70—х років, на основі використання передового зарубіжного досві­ду, розробляли та впроваджували заходи і рекомендації, з ком­плексного, систематичного підходу до управління якістю про­дукції. Найбільш відпрацьованою у методичному та практич­ному плані була комплексна система управління якістю продукції (КС УЯП).

Комплексна система управління якістю продукції є сукуп­ністю взаємоузгоджених організаційно-технічних, економіч­них і соціальних заходів, нормативів, методів і засобів управлі­ння, що забезпечують комплексність та ефективність управлі­ння на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Вона грунтується на таких положеннях:

—   управління якістю має здійснюватися на всіх стадіях жит­тєвого циклу, високий рівень повинен закладатися на стадіях розробки, на основі бездефектної праці досягатись на стадії виробництва, підтримуватися на стадії експлуатації на основі регламентованих умов і форм обслуговування;

—   система будується на основі принципів загальної теорії управління, є замкненим контуром, який включає блоки пла­нування, оцінки та порівняння рівня якості з нормативним рівнем;

—   основним регламентуючим елементом системи стає ком­плекс стандартів підприємства.

Сучасна епоха світового технічного розвитку визначаєть­ся бурхливими темпами міжнародної торгівлі. За останні де­сятиліття були прийняті заходи для усунення перешкод у торгівлі, пов’язаних із митними правилами та тарифами, умо­вами поставок продукції тощо. На перший план висуваються так звані технічні бар’єри в торгівлі між країнами, тобто бар’є­ри, що виникають внаслідок відмінностей у національних стандартах, у правилах приймання продукції, її випробуван­ня тощо. Ось чому особливої ваги набуває діяльність міжна­родних організацій, що встановлюють міжнародні стандарти та єдині вимоги до продукції, методів її випробувань, збері­гання, транспортування.

Промислові, торговельні та інші організації виробляють продукцію або надають послуги в розрахунку на задоволення потреб споживачів. Ці вимоги, як правило, входять до техніч­них умов. Проте самі як такі технічні умови не є гарантом того, що потреби споживачів будуть справді задоволені, оскільки в технічні умови або в організаційну систему, яка охоплює про­ектування та реалізацію продукції або послуг, можуть потра­пити невідповідності. Це привело до необхідності розвитку стандартів і керівних документів по системах якості, які допов­нюють вимоги до продукції та послуг, що встановлені в техніч­них умовах. Серія стандартів ISO 9OOO—ISO 9004 (International Standart Organization) раціоналізує досвід, нагромаджений на­ціональними організаціями у цій галузі. У багатьох країнах (Ав­стрія, Великобританія, Фінляндія, ФРН, Франція, Швеція, Швейцарія та ін.) дані стандарти прийняті як національні. У зарубіжній практиці стандарти ISO серії 9000 знаходять дедалі більше використання при укладенні контрактів між фірмами, як моделі для оцінки системи забезпечення якості продукції у постачальника. При цьому відповідність такої системи вимо­гам стандартів ISO розглядається як гарантія того, що поста­чальник здатний виконати вимоги контракту та забезпечити стабільну якість продукції. Розуміючи прогресивний характер стандартів ISO серії 9000 та їх регулюючу роль при виході на міжнародний ринок, окремі вітчизняні підприємства розроб­ляють і вдосконалюють системи управління якістю продукції.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102  ... 108