Операційний менеджмент

За загальною згодою до виробничих запасів відносять ма­теріали, що роблять внесок чи є частиною продукту фірми. Виробничі запаси типово поділяються на такі сегменти:

1) сировина;

2)  готова продукція;

3) комплектуючі;

4) допоміжні матеріали;

5) незавершене виробництво.

У сфері послуг до запасів звичайно включають матеріальні товари, що продаються, та допоміжні матеріали, необхідні для управління (праці).

Основною метою аналізу запасів у виробництві і складсь­кому господарстві є визначити:

1) коли має бути зроблене замовлення;

2)  якого розміру має бути це замовлення.

Сучасні тенденції у виробництві модифікували ці прості питання «коли» і «скільки». Багато фірм вступають у довготри­валі відносини з продавцями. Це змінює питання «коли» і «скільки замовляти» на «коли» і «скільки постачати».

У виробництві товарів запаси служать для задоволення та­ких потреб:

1. Підтримувати незалежність операцій.

2.  Задовольнити відхилення в попиті на продукт.

Якщо попит на товар відомий точно, то є можливість ви­робляти продукт, який би точно задовольняв попит. Але часто попит невідомий і має утримуватись резервний фонд для задо­волення відхилень.

3. Надати гнучкості плануванню виробництва.

Запас послаблює тиск на виробничу систему. Це дає мож­ливість плануванню забезпечувати гладкіше протікання про­цесів виробництва і сприяє зменшенню витрат на операції.

4.  Забезпечити гарантію варіанту в постачанні сировини.

Коли у продавця з різних причин можуть виникнути за­тримки: звичайні відхилення в часі постачання; недостача ма­теріалів на підприємстві продавця; раптовий страйк чи постав­ка не тих матеріалів чи матеріалів з дефектами.

5. Захистити кошти від інфляції.

При високому рівні інфляції обігові кошти інвестують в надмірні закупки запасів, тим самим їх зберігаючи.

При прийнятті рішень про розмір запасів мають врахову­ватись такі витрати:

1. Витрати на закупку (ціна запасів).

2.  Витрати на утримання.

Ця категорія включає витрати на складські споруди, управ­ління, страхування, дрібні крадіжки, застарівання, податки, поломки, знецінення та додаткові витрати капіталу. Очевид­но, що високі витрати на утримання сприяють низькому рівню запасів та частому поповненню.

3. Витрати на переналадку.

Щоб виробляти інший продукт, треба забезпечити постав­ку необхідних матеріалів, організувати переналадку обладнан­ня, заповнити потрібні документи, вивезти попередній запас матеріалів.

4.  Витрати на розміщення замовлення.

Ці витрати включають управлінські і конторські затрати на підготовку покупки, а також транспортні витрати. Вони поді­ляються на три категорії: витрати на доставку (транспортні); витрати на видачу замовлення продавцю; витрати на підраху­нок кожного окремого виду товару, що замовляється.

5. Витрати на недостачу.

Коли запас певного виду товару вичерпаний, — потрібен час для поповнення чи відмови від певного виду запасів. Між утримуваним запасом і всіма витратами на недостачу запасів є взаємозв’язок. Цей баланс деколи важко забезпечити так, щоб правильно оцінити втрачені прибутки від недостачі за­пасів.

Визначення правильної величини замовлення чи партій для виробничих потужностей фірми включає пошук мінімаль­них загальних витрат, викликаних групами чотирьох індивіду­альних витрат: витрат на утримання, на переналадку, на роз­міщення замовлення, на недостачу.

10.2. Системи управління запасами

Система управління запасами за принципом “точно вчас­но”.

Система управління запасами “ точно вчасно” (дшМп- йте) зародилася в Японії. Відносно висока вартість капіталу і площ в Японії змушують японські фірми зводити матеріально- технічні запаси до абсолютного мінімуму. Матеріали, деталі та вироби надходять точно в той момент, коли вони необхідні. Ця система управління матеріально-технічними запасами багато в чому перевершує класичні системи. Мінімізація матеріаль­но-технічних запасів призводить до виключення витрат на ут­римання запасів, спрощується ведення обліку товарів, практич­но зникають витрати на переналадку, пов’язані з запасами ма­теріалів. З другого боку, зростають транспортні витрати і витрати на розміщення замовлень. Виникає великий ризик появи витрат на недостачу при затримці надходження запасів.

 

« Содержание


 ...  60  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я