- повна забезпеченість їх необхідною для прийняття рішень інформацією;
- досконалість і повна відповідність реальній дійсності ментальних пізнавальних моделей;
- досконалість процедури прийняття рішень.
Ставиться під серйозний сумнів і постулат про індивідуалістичну і егоїстичну природу економічної людини. Д. Норт звертає увагу на те, що “широкий спектр людських дій, як-от: анонімне донорство, відданість ідеології (наприклад, комунізму), глибокі зобов’язання перед релігійними приписами або навіть пожертвування власним життям заради абстрактних справ, - можна було б відкинути, якби вони були ізольованими подіями. Однак вони не є такими і мають бути взяті до уваги, якщо хочемо поглибити наше розуміння людської поведінки” [36, с. 38]. Він відзначає, що “людська поведінка, очевидно, складніша, ніж це прийнято в економічних моделях, які використовують функцію індивідуальної корисності. У багатьох випадках зустрічаємося не тільки з поведінкою, спрямованою на мак- симізацію багатства, а й з альтруїзмом та добровільно взятими на себе обмеженнями, котрі радикально змінюють результати порівняно з вибором інших людей” [36, с. 32].____________________________________
Цей постулат особливо вразливий для критики з позицій еволюційної теорії. Якщо зважити на факт, що одиницею відбору у соціально-економічній еволюції є не індивід, а група, то зрозумілим стає те, що переваги у забезпеченні виживання одержують людські спільноти, у поведінці членів яких разом з індивідуалізмом та егоїзмом уживаються толерантність, альтруїзм і навіть самопожертва. Індивідуалістичні мотиви працюють на підвищення адаптивних властивостей елемента, інші ж - системи в цілому. Всі разом вони є необхідними для забезпечення конкурентних переваг як окремої людини, так і суспільства. Якби існували тільки індивідуальні егоїстичні мотиви економічної поведінки, то для створення моделі ефективної співпраці потрібно було б вводити зовнішні стримуючі чинники або ж робити припущення про переважну схильність до справедливої конкуренції, що не узгоджується з постулатом про індивідуалістичну і егоїстичну природу людини.
Як бачимо, дослідження психосоціальних аспектів людської природи та процесів суспільної еволюції дають багато аргументів проти розуміння реальної економічної людини як абсолютно корисливої і егоїстичної істоти і показують, що їй також можуть бути притаманні альтруїзм і толерантність. Адекватність моделей економічних процесів значною мірою залежить від того, наскільки точно визначені співвідношення між згаданими протилежно спрямованими мотиваційними чинниками у тому чи іншому суспільстві в той чи інший час. Від цих співвідношень залежить міра досконалості ринку та економічної системи в цілому. Сукупність раціональних корисливих і егоїстичних економічних агентів не в змозі утворити досконалий ефективний ринок. Люди з такими характеристиками завжди максимально використовують навіть незначні початкові переваги у відстоюванні власних інтересів для того, щоб довести їх до абсолюту. Рано чи пізно ці переваги призводять до концентрації економічної влади і багатства у руках небагатьох. А це вже - не досконалий, а монополістичний ринок. Близький до досконалого ринок може виникнути як результат взаємодії особливих людей, які мають внутрішні обмежувачі, що стримують егоїстичні устремління і примушують зважати на інтереси ділових партнерів.
Загальний аналіз поведінкових припущень дає підстави віднести неокласику (якщо керуватися схемою Ю. Ольсевича) до тих економічних теорій, які вивчають загальнолюдську компоненту господарської системи. Мотиви економічної поведінки в неокласичних моделях зумовлюються лише найбільш загальними психофізіологічними властивостями людини. Homo economicus - це істота без національності, не обтяжена специфічною культурною спадщиною, морально-етичними нормами, традиціями і звичаями.
» следующая страница »
1 ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40 ... 241