17. Рапопорт В. “Третя хвиля” - інформаційне суспільство чи неофео- далізм? // День. - 1999. - 25 листопада.
18. Удовик С. Третій вибір України // День. - 1999. - 2 грудня.
19. Херман-Пилат К. Социальная рыночная экономика как форма цивилизации // Вопросы экономики. - 1999. - № 12. - С. 48-53.
20. Шпек Р. О проблемах зрения и ориентировки на местности // Зеркало недели. - 2002. - № 3. - 26 января.
21. Эффективная экономика - шведская модель: (Экономика для начинающих и не только для них): Пер. со швед. / Авт. предисл. В.В. Попов, Н.П. Шмелев; Научн. ред. А.М. Волков. - М.: Экономика, 1991. - 349 с.
22. Hayek F.A. Law, Legislation and Liberty: A New Statement of the Liberal Principles of Justice and Political Economy, v. 3, The Political Order of a free People, 1979. - P. 98-104.
23. Hayek F.A. New Studies in Philosophy, Politics, Economics and the Hislory of Ideas, London, 1978. - 34 р.
24. Hayek F.A. The Confusion of Language in Political Thought, in New Studies in Philosophy, Politics, Economics and the History of Ideas, London: Routledge, 1978. - 128 p.
1.2. Теоретичні та методологічні основи інституційної трансформації економіки України
Існує багато оцінок результатів соціально-економічних трансформацій, які розпочалися у східноєвропейських країнах після розпаду Радянського Союзу і тривають дотепер. Але майже всі вони зводяться до досить вузького спектру висновків: від визнання того, що реформи виявилися набагато складнішими, боліснішими і тривалішими, і далеко не такими успішними, ніж очікувалося, до констатації факту їх повного провалу. Серед причин, що вплинули на характер перебігу і результати трансформаційного процесу - недооцінка проблеми теоретичного та методологічного забезпечення економічної трансформації в цілому та інституційних її аспектів зокрема.
1.2.1. Проблеми теоретичного та методологічного забезпечення економічних реформ
Загалом економічна та інституційна трансформація в Україні відбувається досить швидко, однак її результати не можна назвати задовільними. Значною мірою це зумовлено тим, що курси і програми реформування часто базувалися на неадекватних конкретним соціально-економічним та історичним умовам теоретичних концепціях або ж розроблялися лише на основі так званого “здорового глузду” при свідомому нехтуванні досягненнями економічної думки.
Про хибність і небезпечність останнього підходу застерігав ще Дж.М. Кейнс. Він писав: “Люди практики, які вважають себе такими, що абсолютно не піддаються інтелектуальним впливам, як правило, є рабами якогось економіста минулого” [23, с. 370].
Ментальні моделі, що визначають “здоровий глузд” сучасних українських реформаторів старшого покоління, сформовані здебільшого радянським варіантом марксизму або ж дуже популярною у ХХ столітті технократичною ідеологією. Той же технократизм, але уже разом із вульгаризованими експортними варіантами “Еко- номікс” визначає “здоровий глузд” значної частини реформаторів молодшої генерації.
Важко не погодитися із думкою відомого економіста Х. Келлера, який відзначив: “Ніхто поки ще не знає секрету того, як без сучка і задирки трансформувати централізовану економіку у ринкову” [9]. Але разом з тим, сумнівною видається і позиція, виходячи з якої деякі, як зарубіжні, так і вітчизняні економісти вважають, що відомі теоретичні моделі слід цілковито відкинути і починати в котрий раз мало не на порожньому місці “винаходити” нові.
» следующая страница »
1 ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31 ... 241