поточних витрат. Практика показує, що для успішної роботи бізнес-інкубатор має
2 ... займати площу 2-3 тис. м , що дає змогу залучати достатню кількість учасників
для інкубування [9]. За відсутності таких умов він здатен переважно виконувати
навчально-просвітницьку діяльність, що власне і відбувалось.
З огляду на зазначене, важливо обґрунтувати умови, за яких бізнес-інкуба- тори і подібні їм структури колективної дії будуть економічно вигідними як для регіону, так і для учасників ринку (якими виступають у даному разі малі підприємства).
Очевидно, що для регіону економічний результат досягатиметься збільшенням доходів у місцевий бюджет. Платежі в бюджет зростатимуть за рахунок підвищення ділової активності суб’єктів підприємництва і відповідно збільшення сумарного обсягу реалізації продукції, робіт і послуг сектору МБ. Зважаючи на те, що малі підприємства є переважно платниками єдиного податку, величина якого пропорційна валовому доходу, і який справляється до місцевого бюджету, одним із критеріїв оцінки ефективності функціонування бізнес-інкубатора має бути перевищення надходжень у місцевий бюджет від учасників бізнес-інкубатора над витратами на його створення і утримання. Формалізовано це можна відобразити через величину чистої теперішньої вартості (ЧТВ):
тр
ЧТВ = £ (Д - Б )а - ПІ; (2.19)
І=0
де Тр - період функціонування інкубатора; Д - надходження в місцевий бюджет від учасників бізнес-інкубатора в і-й рік; Ві - поточні витрати на функціонування бізнес-інкубатора в і-й рік; аг - коефіцієнт дисконтування; ПІ - початкові інвестиції у створення бізнес-інкубатора.
При цьому зазначимо, що формула (2.19) може бути використана для визначення терміну окупності витрат на створення бізнес-інкубатора. Ним буде
т
р
той період його функціонування, протягом якого грошовий потік 2 (Дг — Бг)аг
г=0
стане рівним початковим інвестиціям ПІ.
Отже, за величиною ЧТВ протягом терміну функціонування бізнес-інку- батора можна судити про його економічну вигідність для регіону. З огляду на те, що адекватність висновку залежить від обґрунтованості прогнозування складових грошових потоків, розглянемо, які чинники впливають на величину ЧТВ, не залишаючи поза увагою й ті, чия дія є опосередкованою і важкопрогнозованою.
Насамперед визначимо витрати, необхідні для створення бізнес-інкубатора (початкові інвестиції) і його функціонування (поточні витрати).
1. Початкові інвестиції. Вони включають витрати на ремонт та перепланування приміщень Вр.п, умеблювання і придбання оргтехніки Вот, створення системи інформаційного забезпечення Віс, одноразові витрати на організаційне проектування і розпочинання роботи бізнес-інкубатора Ворг (тобто на розробку і формування організаційної структури, визначення принципових засад функціонування, юридичне оформлення статусу і правової форми господарювання, отримання дозволу на початок діяльності тощо):
П = Вр.п+ Вот + Віс + Ворг. (220)
Такі витрати будуть досить значними за умов відсутності у комунальній власності придатної для використання будівлі з необхідною кількістю облашто- ваних приміщень. Зважаючи на те, що фінансування діяльності бізнес-інкубаторів повинно здійснюватися більшою мірою за рахунок коштів місцевих бюджетів (і меншою мірою - спонсорських внесків), очевидно, що за відсутності аргументів, які підтверджують економічну віддачу від роботи бізнес-інкубатора виділити необхідні кошти із місцевих бюджетів досить складно. Отже, величина цих витрат повинна бути належним чином обґрунтована з врахуванням можливості їх мінімізації, в тому числі через залучення доброчинної фінансової допомоги від тих комерційних організацій, які вже міцно стоять на ногах.
» следующая страница »
1 ... 214 215 216 217 218 219220 221 222 223 224 ... 241