Виходячи з наведених вище міркувань, можна стверджувати, що умовою, за якої бізнес-інкубатори будуть корисними безпосередньо тим, для кого вони створюються, є перевищення отриманої вигоди початкуючого підприємця від “інкубування” Ді& , над тими доходами, які він матиме, працюючи самостійно (у
чинному правовому полі Дп або ж вдаючись більшою чи меншою мірою до
тіньових схем Д ). Отже, коли інституційне середовище є терпимим до вибудови
тіньових схем ведення бізнесу і це забезпечує навіть для підприємця-початківця більший економічний результат, ніж робота у правовому полі, бізнес-інкубатори будуть затребуваними лише за умов:
Д і > (Д і + Д і ) (2.26)
ібі іпс ітс ' v '
Якщо ж має місце нерівність із протилежним знаком, тобто самостійна робота, в тому числі із застосуванням тіньових схем забезпечує підприємцям- початківцям кращі результати, то бізнес-інкубатори не виконують роль структур колективної дії, тому попит на їх послуги відсутній.
Отже, виходячи із нерівності (2.26), можна бачити причини, з яких бізнес- інкубатори не стали в Україні необхідним атрибутом ринкової інфраструктури:
- лояльність громадськості до тіньової діяльності підприємців з одного боку і низька ефективність регулятивних структур, зобов’язаних контролювати ці процеси - з іншого;
- невідповідність змісту виконуваних бізнес-інкубаторами функцій тим, які дійсно потрібні для прискорення процесу становлення початкуючих підприємців (що зумовлено як відсутністю належної матеріально-технічної бази, так і недостатньою ефективністю консультаційних послуг).
На нашу думку, усуваючи другу причину, тобто підвищуючи ефективність роботи бізнес-інкубаторів, можна позитивно впливати на формування цивілізованого інституційного середовища, оскільки зменшення різниці у доходах, отриманих з використанням позалегальних схем і легально, схилятиме підприємців до вибору другої альтернативи, яка психологічно прийнятніша для більшості громадян.
Пошук напрямів поліпшення ефективності роботи бізнес-інкубаторів є темою окремих досліджень, хоча про деякі із них йшлося вище. Доцільно при цьому мати на увазі, що прискорення процесу становлення підприємницьких структур відбуватиметься не тільки за рахунок набуття ними підприємницького досвіду, що проявлятиметься в прийнятті більш обґрунтованих та інноваційних рішень, зменшенні ризиків ринкової взаємодії, розробленні оптимальних бізнес-процесів і схем оподаткування з урахуванням специфіки бізнесу, а й завдяки їх взаємній співпраці. Останнє підвищуватиме рівень довіри між потенційними партнерами, формуватиме умови для реалізації спільних бізнес-проектів, збільшуючи ресурсні можливості учасників і, відповідно, ефективність їх використання.
Таким чином, викладений вище методологічний підхід до визначення ефективності функціонування бізнес-інкубаторів дає змогу посилити аргументацію їх суспільної корисності. Він показує, що реальна користь від функціонування біз- нес-інкубаторів може бути отримана, з одного боку, за умов значної кількості підприємців, які проходитимуть “інкубування”, а з іншого - за умов, що послуги бізнес-інкубатора сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності малих підприємницьких структур, завдяки чому вони можуть стабільно і прибутково функціонувати й після завершення періоду “інкубування”, не вдаючись до тіньових схем, збільшуючи тим самим надходження до бюджету, створюючи нові робочі місця, сприяючи загальному соціально-економічному розвитку регіону.
» следующая страница »
1 ... 217 218 219 220 221 222223 224 225 226 227 ... 241