Аналогічні процеси мають місце і у Чилі. Наприкінці 70-х років у країні було створено Фонд Чилі, основним завданням якого стало сприяння процесу формування нових агропереробних ланцюжків “приросту вартості”, спрямованих “знизу вверх”, тобто від виробника сільськогосподарської продукції до її кінцевого переробника. Водночас Фонд Чилі підтримував проектну діяльність (виявлення перспективних напрямків на світовому ринку) і сприяв розвитку технологій (адаптував перспективні агропромислові технології і створював фірми для їх пілотного впровадження) [47].
Чилійська модель інноваційного розвитку є особливо привабливою для сільськогосподарських регіонів України і такі “ланцюжки приросту вартості” уже створюються з ініціативи багатьох агропереробних комбінатів. Разом з тим, формування агропромислових груп лише за ознакою технологічної спорідненості не є самоціллю. Мотивом такого об’ єднання має бути підвищення можливості його учасників до залучення сучасних агротехнологій, на основі чого підвищується загальна конкурентоспроможність кінцевої продукції. Якщо ж поширити такі ланцюжки “приросту вартості” і на інші галузі, в тому числі і машинобудівного комплексу, то можна створити базу для так званого “технологічного поштовху”, включивши у цей ланцюжок наукомісткі технології, створені науковцями вузів та дослідницьких центрів. За умов належної підтримки такого співробітництва (в тому числі інвестиційної) регіональними органами управління можна отримати конкурентоспроможні підприємницькі структури, на зразок японських “сюданів”, які демонструють всьому світові високу ефективність [39].
Таким чином, даний сценарій підприємницької поведінки є цілком прийнятним. Суспільство при цьому отримує більш дієздатних суб’єктів підприємництва - як у сфері малого бізнесу, так і великого. Перші, позбувшись проблем зі збутом, зосереджуються на вдосконаленні виробничих процесів, отримуючи для цього організаційно-технічну та фінансову підтримку від головного підприємства, другі - зменшивши загальний рівень витрат, розширюють ринки збуту, використовуючи виробничу стратегію “лідерства за витратами” і маркетингову - “концентрованого зростання”.
Аналізуючи перспективи реалізації наведених вище сценаріїв підприємницької поведінки, можна бачити, що найбільш прийнятний як для самого підприємця, так і для суспільства - сценарій інноваційного розвитку - не може бути повною мірою реалізованим через високі ризики упровадження новацій, які за недостатності ресурсного резерву можуть спричинити критичну для існування бізнесу ситуацію. За цих умов підприємець шукає спосіб збільшити свій ресурсний потенціал та зменшити інноваційні ризики. На наш погляд, це завдання може бути вирішене завдяки розбудові інноваційної інфраструктури, призначенням якої буде виконання відповідних функцій.
2.4.3. Інноваційна інфраструктура у реалізації
стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу
Інноваційна інфраструктура повинна сприяти дифузії інновацій у всі сфери економіки, забезпечуючи організаційну, правову та економічну підтримку інноваційної діяльності на різних рівнях і у різних формах. Для цього вона має охоплювати сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь- якої форми власності, що надаватимуть послуги із забезпечення інноваційної діяльності (консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо), тобто виконувати ті функції, які малий бізнес зазвичай нездатен виконувати кваліфіковано.
Створення деяких об’єктів інфраструктури (організацій) може відбуватися за принципом самоорганізації, якщо потреба у зазначених функціях є досить гострою і для її задоволення учасники ринку несуть значні витрати. У даному разі йдеться про виконання функцій, пов’ язаних із придбанням інноваційних продуктів (зокрема, технологій), які можуть бути використані суб’єктами підприємництва для отримання конкурентних переваг, однак існує невизначеність щодо ефективності альтернативних варіантів і ця невизначеність не може бути усунена підприємцем самостійно або ж трансакційні витрати, які він для цього понесе, є надміру високими. Отже, в даному контексті об’ єкти інфраструктури інноваційної діяльності будуть затребувані підприємницькою спільнотою, якщо вони суттєво зменшуватимуть трансакційні витрати підприємств, що особливо важливо для малого бізнесу.
» следующая страница »
1 ... 210 211 212 213 214 215216 217 218 219 220 ... 241