Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Аналогічні процеси мають місце і у Чилі. Наприкінці 70-х років у країні було створено Фонд Чилі, основним завданням якого стало сприяння процесу формування нових агропереробних ланцюжків “приросту вартості”, спрямованих “знизу вверх”, тобто від виробника сільськогосподарської продукції до її кін­цевого переробника. Водночас Фонд Чилі підтримував проектну діяльність (вияв­лення перспективних напрямків на світовому ринку) і сприяв розвитку технологій (адаптував перспективні агропромислові технології і створював фірми для їх пілотного впровадження) [47].

Чилійська модель інноваційного розвитку є особливо привабливою для сільськогосподарських регіонів України і такі “ланцюжки приросту вартості” уже створюються з ініціативи багатьох агропереробних комбінатів. Разом з тим, формування агропромислових груп лише за ознакою технологічної спорідненості не є самоціллю. Мотивом такого об’ єднання має бути підвищення можливості його учасників до залучення сучасних агротехнологій, на основі чого підвищу­ється загальна конкурентоспроможність кінцевої продукції. Якщо ж поширити такі ланцюжки “приросту вартості” і на інші галузі, в тому числі і машинобу­дівного комплексу, то можна створити базу для так званого “технологічного по­штовху”, включивши у цей ланцюжок наукомісткі технології, створені науков­цями вузів та дослідницьких центрів. За умов належної підтримки такого спів­робітництва (в тому числі інвестиційної) регіональними органами управління можна отримати конкурентоспроможні підприємницькі структури, на зразок японських “сюданів”, які демонструють всьому світові високу ефективність [39].

Таким чином, даний сценарій підприємницької поведінки є цілком прий­нятним. Суспільство при цьому отримує більш дієздатних суб’єктів підприєм­ництва - як у сфері малого бізнесу, так і великого. Перші, позбувшись проблем зі збутом, зосереджуються на вдосконаленні виробничих процесів, отримуючи для цього організаційно-технічну та фінансову підтримку від головного підприємства, другі - зменшивши загальний рівень витрат, розширюють ринки збуту, викорис­товуючи виробничу стратегію “лідерства за витратами” і маркетингову - “кон­центрованого зростання”.

Аналізуючи перспективи реалізації наведених вище сценаріїв підприєм­ницької поведінки, можна бачити, що найбільш прийнятний як для самого підприємця, так і для суспільства - сценарій інноваційного розвитку - не може бути повною мірою реалізованим через високі ризики упровадження новацій, які за недостатності ресурсного резерву можуть спричинити критичну для існування бізнесу ситуацію. За цих умов підприємець шукає спосіб збільшити свій ре­сурсний потенціал та зменшити інноваційні ризики. На наш погляд, це завдання може бути вирішене завдяки розбудові інноваційної інфраструктури, призна­ченням якої буде виконання відповідних функцій.

2.4.3.                  Інноваційна інфраструктура у реалізації

стратегії інноваційного розвитку малого бізнесу

Інноваційна інфраструктура повинна сприяти дифузії інновацій у всі сфери економіки, забезпечуючи організаційну, правову та економічну підтримку інно­ваційної діяльності на різних рівнях і у різних формах. Для цього вона має охоп­лювати сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь- якої форми власності, що надаватимуть послуги із забезпечення інноваційної діяльності (консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо), тобто виконувати ті функції, які малий бізнес зазвичай нездатен виконувати кваліфіковано.

Створення деяких об’єктів інфраструктури (організацій) може відбуватися за принципом самоорганізації, якщо потреба у зазначених функціях є досить гострою і для її задоволення учасники ринку несуть значні витрати. У даному разі йдеться про виконання функцій, пов’ язаних із придбанням інноваційних продуктів (зокрема, технологій), які можуть бути використані суб’єктами підприємництва для отримання конкурентних переваг, однак існує невизначеність щодо ефек­тивності альтернативних варіантів і ця невизначеність не може бути усунена підприємцем самостійно або ж трансакційні витрати, які він для цього понесе, є надміру високими. Отже, в даному контексті об’ єкти інфраструктури інноваційної діяльності будуть затребувані підприємницькою спільнотою, якщо вони суттєво зменшуватимуть трансакційні витрати підприємств, що особливо важливо для малого бізнесу.

 

« Содержание


 ...  215  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я