Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Про зміни структури сектора малого бізнесу за сферою діяльності свідчить наступне: у 2000 році порівняно з попереднім кількість виробничих підприємств зросла на 19 %, будівельних - на 16 %, водночас торговельних - зменшилася на 2,5 %. У наступні роки тенденція зберігається і загальна кількість малих вироб­ничих підприємств протягом 1999-2003 років зросла на 51,7 %, а частка під­приємств, зайнятих у сфері торгівлі та послуг з ремонту зменшилась з 50,1 % до 37 %. При цьому значними темпами розвивались сфери підприємництва, що формують соціальну інфраструктуру, забезпечуючи різноманітні послуги населен­ню - транспорт і зв’ язок, освіта і охорона здоров’ я, операції з нерухомістю тощо.

6000 5000 4000 3000 2000 1000 0

1999                           2000                            2001                            2002                            2003

^Промисловість                                                                                                □ Будівництво

□   Оптова та роздрібна торгівля; послуги з ремонту                                      ИИГотелі та ресторани

ШТранспорт і звязок                                                                                         ИОперації з нерухомістю, здавання під найм

□   Освіта і охорона здоровя, послуги населенню                                          ■ Інші

Рис. 2.20. Динаміка розвитку сектору МБ у Хмельницькій області (за кількістю підприємств)

Проте слід зауважити, що значна кількість малих підприємств не декла­рувала своєї діяльності. У Хмельницькій області частка таких підприємств коли­валась в останні п’ять років у межах 22-25 %. Деяка частина із них у наступному періоді зовсім згортала свою роботу, оголошуючи про припинення існування, деяка відновлювала її (самостійно чи у якості структурного підрозділу потужнішої фірми), ще певна частина продовжувала існувати лише де-юре.

Описані явища та їх тенденції пояснюють бажання науковців детальніше дослідити поведінку вітчизняних підприємців, визначити способи підвищення ефективності їх діяльності. За визначенням А. Кудінової, підприємницька пове­дінка є багатовимірним поняттям, яке “...включає мотивацію суб'єкта господа­рювання до певного виду діяльності, спосіб дії при виборі ресурсів для здійснення цієї діяльності, взаємовідносини з партнерами, засоби реалізації цілей на ринку, вміння залучати інвестиційні кошти тощо” [21]. Автор підкреслює, що підприєм­ницька поведінка великою мірою залежить від неформальних стосунків і непи­саних “правил гри”, які склалась у суспільстві і впливають на вибір управлінських рішень на рівні менталітету. При цьому, характеризуючи негативні ментальні риси вітчизняного підприємця і зауважуючи, що вони не мотивують до ведення бізнесу на професійних засадах, автор бачить вихід у вдосконаленні системи економічної освіти та саморозвитку підприємця. Проте висновок про нездатність вітчизняних дрібних підприємців до ефективного ведення бізнесу не є цілком правомірним, оскільки не враховує тих аспектів їх поведінки, які стосуються реагування бізнесу на систему економіко-правових норм, що регламентують підприємницьку діяль­ність. Останнє лежить у площині інтересів неоінституціональної економічної тео­рії, методологія якої та понятійний апарат дають змогу точніше змоделювати поведінку суб’єктів МБ в умовах становлення ринкових відносин.

2.4.2.                          Інституційне середовище, трансакційні витрати і економічна поведінка суб’єктів малого бізнесу

Трансформаційні процеси в економіці України, що відбуваються у різних сферах діяльності з більшим чи меншим успіхом, спрямовані передусім на фор­мування розвиненого ринкового середовища, яке забезпечує соціально-економіч­ний розвиток суспільства переважно у режимі саморегуляції, без надмірного втру­чання з боку державних інститутів. Очевидно, що важливу роль у такому сере­довищі відіграє інформаційний обмін.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 200 201 202 203 204 205206 207 208 209 210  ... 241