Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

66.                 Щедріна Т. Трансфер інновацій як реалізація знань: аналіз для України // Економіка і прогнозування. - 2003. - № 4. - С. 82-91.

67.                 Gotzifried. A. Hight Technology: Enterprises and trade // Statistics in focus Science and technology. - 2005. - № 9.

68.                 Koruna S. Transfer of technological Knowledge. An Action and technology- Perspective.//http://www.tim.ethz.ch/news/picmet01/Transfer%20of%20Technological %20Knowledge.pdf

69.                 Radner R., Stiglitz J. A Nonconcavity in the Value of Information. In: Boyer M., Khilstom R. (eds.) Bayesian Models in Economic Theory. N.Y.: Elsevier, 1984, p 33-52.

70.                  Simon H. Rationality as a Process and as a Product of Thought // American Economic Review. - 1978. - Vol. 68. - № 2.

71.                 Stigler G. The Economics of Information // Journal of Political Economy. - 1961. - Vol. 69. - № 3.

2.4. Інституційні чинники в реалізації потенціалу розвитку малого підприємництва

Ознакою ефективної ринкової системи є одночасне існування і взаємодія багатьох великих, середніх та малих підприємств у співвідношенні, яке забезпечує вільну конкуренцію між ними і на цій основі - стійке і динамічне загальне соціально-економічне зростання. Найбільш динамічним елементом у цій структурі є малий бізнес, який є невичерпним джерелом нових ідей, унікальних рішень, забезпечуючи тим самим розвиток конкурентного середовища. У перехідній еко­номіці він може виконувати роль каталізатора соціальних та економічних пере­творень, оскільки спроможний набагато швидше реагувати на зміну вимог і потреб ринку, ніж великі підприємства.

Малі фірми, прагнучи знайти свою нішу на ринку, уже поділеному між великими компаніями, є основними продуцентами індивідуалізованих благ. Вони першими відгукуються на зміну споживацьких преференцій і примушують вели­кий бізнес також реагувати на них. Водночас діяльність малих підприємницьких структур вносить певний вклад у розвиток інституційного середовища країни, оскільки саме у цьому секторі набувають досвіду самостійної економічної діяль­ності підприємці-початківці, відпрацьовуються бізнес-схеми, вдосконалюються норми та правила ринкової взаємодії, формуються правила ринкової гри, які охоплюють і неформальні відносини між суб’єктами ринку. Від того, яким чином розвиватимуться ці процеси, великою мірою залежатиме й успіх економічних трансформацій.

Отже, кожна держава зацікавлена у дієвій та результативній підтримці малого бізнесу, розробляючи для цього відповідні інструменти і механізми. Однак в Україні не сформованого цілісного і чіткого уявлення про те, яким має бути цей механізм і чи має він містити преференції для окремих суб’єктів малого бізнесу з погляду реалізації пріоритетів інноваційної моделі розвитку економіки. Ця проб­лема є надзвичайно важливою в контексті інституційних змін, якими супрово­джуються трансформаційні процеси в економіці України.

Аналіз публікацій із вказаної проблеми показує неослабний інтерес віт­чизняних науковців до проблематики малого бізнесу (МБ), підвищення ефективності функціонування малих підприємницьких структур. Цими питаннями займаються, зокрема, С. Єрохін, С. Мочерний, З. Варналій, А. Павлюк, А. Тибінь, А. Кудінова, М. Кропельницька, У. Ешбі, В. Соколенко, М. Войнаренко та інші. Однак зде­більшого їхні рекомендації стосуються зміни державної політики у фінансово- кредитній сфері, системі оподаткування та правового регулювання, розвитку стра­хування, чим визнається, що зазначені інструменти у їх нинішньому вигляді не є такими, що сприяють активізації підприємницької діяльності [3; 4; 21; 22; 42]. Водночас увагу вітчизняних науковців привертають і організаційно-економічні форми підтримки розвитку підприємництва, особливо на регіональному рівні (клас­тери, бізнес-інкубатори, бізнес-центри тощо) [7; 17; 31; 42]. Перші розглядаються як засоби підвищення інвестиційних можливостей малого бізнесу, на чому на­голошують М. Войнаренко [7], В. Соколенко [31], або як засоби досягнення синер­гічного ефекту за умови спільного використання обмежених або специфічних ресурсів, на що звертають особливу увагу М. Кропельницька [19], У. Ешбі [51], С. Мо- черний [24]. Проте на сьогодні в Україні дані елементи регіональної інноваційної інфраструктури не спроможні функціонувати на умовах самофінансування, оскіль­ки правове поле їх співпраці із суб’єктами підприємництва не створює останнім ніяких преференцій, що спричиняє їх низький інтерес до послуг бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів і пояснює їх недостатній розвиток в Україні [38].

 

« Содержание


 ...  201  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я