50. Солодько П. Як представник компанії на себе акції переписав // Галицькі контракти. - 2001. - № 31. - С. 10-11.
51. Старк Д. Рекомбинированная собственность и рождение восточноевропейского капитализма // Вопросы экономики. - 1996. - № 6. - С. 4-24.
52. Статистичний щорічник України за 2004 р. Держкомстат України. - К.:
2005. - 585 с.
53. Статистичний щорічник України за 2002 р. Держкомстат України. - К.: Консультант. - 664 с.
54. Статистичний щорічник Хмельницької області, 2005 рік. Держкомстат України. - Хмельницький: Хмельницьке обласне управління статистики, 2006. - 441 с.
55. Сухоруков А. Антикризова політика розвинутих країн // Економіка України. - 2004. - № 8. - С. 16-27.
56. Україна у цифрах у 2003 р. Короткий статистичний довідник. - К.: Консультант, 2004. - 210 с.
57. Федорук Л.Д., Шацька В.М., Гладій С.П. Фінансово-кредитні важелі та інструменти регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2003. - № 2. - Т. 1, Ч. 1. - С. 135-144.
58. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Гальчинський А.С. та ін. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. - К.: Либідь, 2002, - 470 с.
59. Фищук О. Всем по копейке. Верховная Рада приняла два “инновационных” законопроекта // Бизнес. - № 28. - 2002. - С. 6.
60. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи розвитку // Економіст. - 2002. - № 3. - С. 54-59.
61. Чечетов М. Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект // Економіка України. - 2004. - № 8. - С. 4-15.
62. Чухно А. Актуальні проблеми стратегії економічного розвитку на сучасному етапі // Економіка України. - 2004. - № 4. - С. 15-23.
63. Шелюбская Н. Косвенные методы государственного стимулирования инноваций: опыт Западной Европы // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - № 3. - С. 75-80.
64. Ясін Е., Яковлєв А. Конкурентоспособность и модернизация российской экономики // Вопросы экономики, 2004. - № 7. - С. 4-34.
65. Porter L.W., Lawler E.E. Managerial Attitudes and Performens // Houmwood, III: Irwin, 1965.
2.2. Інституціональні концепції в управлінні організаційно-структурним розвитком організації
Організаційно-структурний розвиток вітчизняних підприємств у період становлення ринкових відносин характеризується різновекторністю: з одного боку, реструктуризація підприємств з метою їх розукрупнення, а з іншого - злиття та поглинання. Це свідчить про активний пошук вітчизняними підприємцями оптимальних організаційних форм діяльності. Однак відкритим залишається питання - наскільки обґрунтованими є такі процеси, у яких випадках підприємству доцільно розвиватися, поглиблюючи рівень своєї спеціалізації, а у яких - створювати доповнюючі виробництва чи інтегруватися з відповідними суб’єктами ринку для того, щоб зменшити витрати ринкової взаємодії.
Проблема організаційно-структурної розбудови підприємств знайшла відображення у працях багатьох науковців, які ставили перед собою завдання проектування гнучких і ефективних організаційних структур, адекватних умовам господарювання. Це, зокрема, І. Ансофф, Г.Антонов, В. Валентинов, Х. Віссема, І. Вла- дімірова, С. Губанов, М. Деркач, В. Єфремов, П. Забелин, В. Захарченко, В. Кравченко, Е. Кравченко, Б. Лагоша, Дж. Лафта, Р. Майлс, Б. Мільнер, Г. Мінцберг, О. Мор- гулець, С. Савчук, Т. Сьомкіна, Н. Тренев, В. Узунов, І. Храброва, А. Чандлер, К. Ші- борш, Л. Ярема, Ю. Якутін та ін. Проте їхні дослідження здебільшого стосувались виокремлення необхідних для здійснення діяльності функцій і повноважень, визначення принципів структурування елементів за рівнями і сферами управління, встановлення зв’язків координації, норм підпорядкування, співвідношення централізації і децентралізації тощо.
» следующая страница »
1 ... 112 113 114 115 116 117118 119 120 121 122 ... 241