Крива ЬМ* є вертикальною, оскільки рівень світової процентної ставки заданий, а обмінний курс відсутній у рівнянні ЬМ*, яке визначає сукупний дохід.
Наслідки режиму плаваючого та фіксованого обмінного курсу в невеликій відкритій економіці відповідно до моделі Манделла-Флемінга за допомогою графіків мають наступний вигляд.
|
А \ |
/ ВР |
|
|
\ І-Мі |
|
|
ЬМ, |
|
|
/ 1 \ ____________ і /-■ г \ V 1 \ \ 1 \ \ 1 \ \ 1 |
|
|
|\ |
|
|
1 \ 1 \ ІБ, і ----------- 1--------- Ь. |
Рис.7.4. Внутрішній та зовнішній баланс за фіксованих обмінних курсів
Припустимо, що положенню економіки відповідає точка А, де процентна ставка дорівнює гі а рівень доходу Уі. Це означає, що зовнішній сектор економіки перебуває у стані рівноваги, а рівень доходу є нижчим за дохід, що відповідає повній зайнятості У/.
Уряд намагається ліквідувати безробіття, фінансуючи фіскальну експансію шляхом випуску облігацій. Це відповідає зсуву лінії Ь8 праворуч. Внутрішній випуск розширюється з У/ до У/, і економіка опиняється у точці В. При подальшому зростанні випуску поза межами повної зайнятості поточний рахунок через збільшення імпорту рухатиметься до дефіциту, і, хоча відбуватиметься приплив капіталів через підвищення процентної ставки, платіжний баланс буде дефіцитним (ділянка праворуч від лінії ВР). Монетарна влада буде в цьому разі купувати національну валюту на валютному ринку, але через здійснення стерилізації лінія ЬМ залишиться у положенні ЬМц Таким чином, використовуючи тільки один інструмент - фіскальну політику, - влада може тимчасово досягти внутрішнього балансу ціною зовнішнього балансу.
Однак в ідеалі влада прагне досягти і внутрішнього, і зовнішнього балансу одночасно. Це можливо за умови поєднання фіскальної експансії (зсув Ь8( до Ь82) з грошовою рестрикцією (зсув ЬМ/ до ЬМ2 і перетин останньої з лінією ВР у точці С). Політика грошової рестрикції зумовлює підвищення внутрішньої процентної ставки більшою мірою, ніж лише одна фіскальна експансія, і тому створює додатковий приплив капіталу, через який відбувається відновлення рівноваги платіжного балансу. Отже, поєднуючи розширювальну фіскальну політику з політикою грошових обмежень, можна досягти і внутрішнього, і зовнішнього балансу, не вдаючись до змін обмінного курсу. Це забезпечується використанням двох інструментів - фіскальної та грошової політики - для досягнення двох цілей.
Відповідно до діаграми Свона, поєднуючи політику зміни обмінного курсу з політикою зміни витрат, можна досягти і внутрішнього, і зовнішнього балансу. Важливо, що є відмінності у комбінуванні курсових змін із заходами грошової або фіскальної політики. Розглянемо спочатку поєднання курсового врегулювання з грошовою політикою. На рис. 7.5 зображено випадок грошової експансії за плаваючих обмінних курсів.
Умовою початкової рівноваги (точка А) є процентна ставка п та рівень випуску У]. При запровадженні політики грошової експансії лінія ЬМ зміщується з ЬМ] до ЬМ2. Комбінування падіння процентної ставки і зростання доходу призводить до дефіциту платіжного балансу (точка
В).
Однак через знецінення валюти спостерігається зсув лінії Ь8 від Ь8] до Ь82 праворуч, так само, як і лінії ВР з ВР] до ВР2. Це зумовлюватиме зсув лінії ЬМ ліворуч, з ЬМ2 до ЬМ3, оскільки індекс ефектів експансивної фіскальної політики щодо платіжного балансу. З одного боку, зростання доходу призводить до погіршення поточного рахунку, а з іншого - підвищення процентної ставки спричинює приплив капіталів, що покращує платіжний баланс. На рис.9.10 негативний нахил лінії зовнішнього балансу означає наявність чистого погіршення платіжного балансу (погіршення поточного рахунку у більшому ступені, ніж рахунку руху капіталу) через розширювальну податкову політику. За цих обставин експансивна фіскальна політика має супроводжуватися політикою грошової рестрикції, тому що приплив капіталів, обумовлений підвищенням процентної ставки, забезпечить врівноваження платіжного балансу.
» следующая страница »
1 ... 162 163 164 165 166 167168 169 170 171 172 ... 193