Міжнародні економічні відносини

ництвадо 6,3%, а на останньому раунді було погоджено зниження та­рифів в середньому до 3,9%. Тарифи на імпорт країн, що розвивають­ся, у середньому тримаються на високому рівні, оскільки зберігаються і високі тарифи на такі традиційні статті експорту цих країн, як тек­стиль, трикотаж і рибна продукція.

Взагалі, результати подальшого розвитку міжнародної торгівлі бу­дуть залежати як від стану економіки в окремих країнах, так і від міжна­родного економічного середовища.

2.1.4.  СОТта регулювання міжнародної торгівлі

Суть та значення ГАТТу міжнародній торгівлі. Генеральна угода з тарифів і торгівлі укладена в 1947 р. для регулювання міжнародних тор- гово-економічних відносин, до середини 90-х років вона об’єднала понад 100 країн світу. Членами цієї міжнародної організації є розви­нуті країни ринкової економіки, країни, що розвиваються, і деякі східноєвропейські країни.

ГАТТ було створено на тимчасовій основі після II світової війни в період виникнення різноманітних багатосторонніх організацій у галузі міжнародного співробітництва, зокрема Бреттонвудських закладів, відомих зараз як МВФ і Світовий банк.

Спочатку планувалося створити міжнародну торгову організацію (МТО), яка повинна була стати спеціалізованим закладом ООН. Всі країни-учасниці ГАТТ входили в ті 50 країн, які брали участь у ство­ренні проекту статуту, що мав визначити не тільки положення, регу­люючі світову торгівлю, айправила, які стосувалися б законності, угод про сировинні товари, обмеженої ділової практики, міжнародних інве­стицій і послуг.

Робота ГАТТ здійснювалася представниками урядів — Договірни­ми Сторонами (найвищий орган ГАТТ — сесія Договірних Сторін скли­кається раз на рік). У період між сесіями питання вирішувалися Радою Представників, засідання якої здійснювалися дев’ять разів у рік.

В основу правового механізму ГАТТ були покладені такі прин­ципи:

-     недискримінація в торгівлі;

-     використання переважно тарифних засобів захисту національ­ного ринку, а не кількісних обмежень (чи аналогічних заходів);

-     прогресивне зниження митних тарифів за допомогою проведен­ня раундів багатосторонніх торгових переговорів;

-     взаємність у наданні торгово-політичних уступок;

-     вирішення торгових суперечок шляхом проведення консультацій і переговорів, а в разі неможливості досягнення угоди — розгляд у спец­іально створених третейських групах, рішення яких є обов’язковими для договірних сторін ГАТТ.

Торгово-політична відкритість національної економіки визна­чається ступенем лібералізації транскордонних переміщень товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Промислово розвинуті країни через певні причини на ранніх етапах своєї індустріалізації притримували­ся політики закритих дверей. Але з часом переходили на ліберальніші позиції: спочатку в своєму ставленні до товарних ринків, потім — ринків послуг, національних фінансових ринків, далі — ринків робо­чої сили.

З початку діяльності ГАТТ (1948 р.) і по 1990 р. середній рівень та­рифного захисту національних ринків індустріальних країн знизився в

6,4  рази (з 40 до 6,3 %); одночасно наростала регламентація нетариф- них бар’єрів.

З середини 80-х років на шлях лібералізації своїх торгово-політич­них режимів вступали країни, що розвиваються.

Найбільші досягнення в галузі лібералізації міжнародної торгівлі були здобуті внаслідок проведення серії багатосторонніх торгових пе­реговорів чи торгових раундів під егідою ГАТТ. У1948 р. угодупро ГАТТ підписали лише 23 країни, а угоди раунду Діллона (1960 - 1961 рр.) — 39 країн, раунду Кеннеді (1964 — 1967 рр.) — 74, Токійського раунду (1973

— 1979 рр.) — 99, Уругвайського раунду (вересень 1986р. - грудень 1993 р.) — 125 країн.

Більшість ранніх торгових раундів стосувалися, в основному, ско­рочення тарифів, але на останніх раундах розпочався процес пере­гляду, реінтерпретації або розширення статей самої Генеральної уго­ди. Так, раунд Кеннеді закінчився досягненням згоди про нові анти­демпінгові угоди ГАТТ; при завершенні переговорів на Токійському раунді в листопаді 1979р. прийнято крупний пакет тарифних пільг і укладено нові угоди з нетарифних заходів та вдосконалення право­вих рамок ГАТТ (у результаті такого скорочення митні збори змен­шилися на 34).

 

« Содержание


 ...  24  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я