До функцій організації відносяться: сприяння врегулюванню торгових суперечок, контроль за національною торговою політикою країн- членів, співробітництво з іншими міжнародними установами, які беруть участь у формуванні глобальної економічної політики.
Існують невирішені проблеми, які дістались СОТ від ГАТТ, асаме: можливий негативний вплив на країни, що розвиваються, протекціоністських заходів відносно інтелектуальної власності; обмежена лібералізація правил торгівлі сільськогосподарською продукцією; міжнародна торгівля й охорона навколишнього середовища; торгівля та трудове законодавство.
Основними принципами торгової системи ГАТТ /СОТ є:
• торгівля без дискримінації (надання режиму найбільшого сприяння та використання “національного режиму”);
• передбачуваний і поширений доступ до ринків;
• розвиток справедливої конкуренції;
• заохочення економічного розвитку і реформ;
• відкрита торгівля.
Інтеграція в міжнародну торгову систему потребує членства у Світовій організації торгівлі. Багато країн з перехідною економікою вже є членами СОТ: Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія. Всі інші країни знаходяться на різних стадіях процесу вступу до цієї організації.
Членство в СОТ для країн з перехідною економікою має позитивні моменти: створення доступу до ринку, захист режиму вільної торгівлі, забезпечення чесного вирішення торгових суперечок.
Нині країнам з перехідною економікою їхні торгові партнери добровільно створюють режим найбільшого сприяння. Так, експорт у СПІАпри відсутності такого режиму може піддаватись високим тарифам (в середньому — 30%), тоді як при його наявності середній тариф складає всього 5%. Навіть мала країна з невеликим потенціалом у міжнародній торгівлі, яка входить до СОТ, може розраховувати на вирішення торгових суперечок з крупними торговими партнерами.
Процес вступу в СОТ триває до двох років. Після написання країною листа у СОТ з вираженням інтересу до членства в цій організації СОТ організовує робочу групу для розгляду такої заявки. Члени групи вивчають зовнішню торгівлю цієї країни (як політику, так і практику) у відношенні товарів, послуг і прав інтелектуальної влас - ності.
Після визнання того, що торгова політика і практика країни відповідають вимогам СОТ, робоча група розглядає конкретні рівні максимального тарифного захисту, які будуть застосовуватись країною. Заявник теж обіцяє прийняти відповідні певні зобов’язання на певний період часу.
Чим ліберальнішим і прозорішим є режим торгової політики краї- ни-кандидата, тим легше відбуваються переговори про вступ.
СОТ сьогодні керує такими міжнародними угодами:
- Генеральна асоціація з послуг (ГАП), яка стосується міжнародної торгівлі послугами як угода, досягнута на Уругвайському раунді;
- Договір про міжнародну власність (ДМВ), який вироблений Уругвайським раундом і встановлює правила захисту прав інтелектуальної власності;
- Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка базується на взаєморозумінні, досягнутому в 1947р., доповненому і розвинутому в 1994р. на Уругвайському раунді переговорів, і керує товарною торгівлею.
Кожна з угод містить певну кількість фундаментальних принципів, згідно до яких приєднані до організації уряди повинні керувати торго - вими відносинами і під якими мають підписуватись нові члени. Найв- ідомішими з них є принцип режиму сприяння, який лежить в основі всіх трьох договорів і потребує застосування до всіх країн при умові відсутності будь-якої дискримінації в тарифах та інших обмеженнях у торгівлі.
Другий принцип — взаємність - передбачає, що зобов’язання із лібералізації торгівлі, взяті на себе однією країною, будуть підтримані рештою країн. Користуючись цим принципом під час переговорів, країни можуть пропонувати зменшити свої торгові бар’єри замість скорочення торгових бар’єрів іншими країнами. Практично цей принцип вигідний великим державам, оскільки їх ринки є вкрай важливими для інших країн.
» следующая страница »
1 ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31 ... 169