Міжнародні економічні відносини

-     антидемпінгові, які застосовуються для протидії імпорту із тих країн, чий уряд надавав своїм підприємцям експортні премії.

Характерною особливістю митних тарифів країн Заходу є те, що всі вони базуються на Гармонізованій системі опису і кодування то­варів (ГС). На початку 70-х років почалася розробка товарного кла­сифікатора. У 1973 році в рамках Ради митного співробітництва було створено Комітет Гармонізованої системи, в діяльності якого брали участь експерти ГАТТ, ЮНКТАД, Міжнародної торгової палати, Міжнародної організації із стандартизації (ІСО), Статистичне бюро ООН та інші. За основу системи було взято Брюссельську тарифну номенклатуру. Для її вдосконалення використовувались раціональні елементи інших міжнародних і національних систем класифікації товарів, включаючи стандартну міжнародну торгову класифікацію ООН.

У 1983 році прийняли Міжнародну Конвенцію про Гармонізовану систему, яку підписали і ратифікували в кінці 1987 року 53 країни чле­ни СЕС і яка набула чинності з 1 січня 1988 року.

Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС) — це міжна­родні правила класифікації і статистичної інформації з товарів, які над­ходять у зовнішню торгівлю. Вона включає детальний багатоцільовий перелік ввізних і вивізних товарів, розподілених за спеціальною кла­сифікаційною схемою.

Нині час в світі відомо понад 50 видів нетарифних інструментів ре­гулювання зовнішньої торгівлі. До найпоширеніших інструментів пря­мого регулювання імпорту відносять імпортні квоти і ліцензії. Прак­тично всі промислово розвинуті країни застосовують ці нетарифні ме­тоди.

Імпортні квоти — це кількісне обмеження обсягу іноземної про­дукції, яку дозволяється щорічно ввозити до країни.

За допомогою такого виду торгових бар’єрів встановлюються мак­симальні обсяги товарів, які можуть бути імпортовані за певний про­міжок часу. Дуже часто імпортні квоти виступають ефективнішим за­собом стримування міжнародної експансії, ніж мито. При запровад­женні квоти на імпорт товарів іноземного виробництва (походження), держава захищає інтереси національної промисловості.

З квотами тісно пов ’язаний такий вид торгового бар ’ єру як система ліцензування імпорту — видача державними органами дозволів на ввіз товарів і послуг у межах установлених квот.

Основні види ліцензій можна звести до таких двох типів: генераль- ноїліцензії, яка дає дозвіл на безперешкодний ввіз і вивіз товарів, вклю­чених до списків протягом певного періоду; разові ліцензії, які дозво­ляють імпорт (експорт) даного товару певному імпортеру (експортеру)

із зазначенням кількості товару, його вартості, країни його походжен­ня чи призначення.

Ліцензування зовнішньоторгових операцій тісно пов’язане з кількісними обмеженнями — квотами на імпорт і експорт окремих то­варів.

Держава видає обмежену кількість ліцензій, які дають змогу вво­зити товар, та забороняє неліцензований імпорт з метою недопущен­ня в країну неякісної, дешевої продукції, яка зможе витіснити вітчиз­няний товар з ринку. Фактично така система є прямим способом об­меження зовнішньої торгівлі. Вважається, що запровадження мита більше приносить дохід, а квоти приносять дохід державі лише шля­хом продажу їх з аукціону, але держава все-таки надає перевагу кво­там, оскільки:

•      зміна митних ставок регламентується міжнародними торговель­ними угодами, а квота надає більше влади уряду при здійсненні торго­вої політики, оскільки уряд сам вирішує, яку квоту встановлювати;

•      квоти —це гарант суворого обмеження обсягу імпортуна відміну від імпортного мита, яке не може зупинити вплив іноземного конку­рента на вітчизняні ціни.

Імпортна квота визначає, яка кількість товарів іноземного поход­ження може бути реалізована на внутрішньому (національному) рин­ку, тоді як митний тариф визначає величину податку, яким обкладаєть­ся товар, при цьому його кількість, що завозиться в країну, не обме­жується. Якщо, наприклад, ціни на світовому ринку падають внаслі­док того, що іноземні фірми скорочують свої витрати, то при наявності тарифу імпорт буде зростати, а ціни внутрішнього ринку падати, але при наявності квоти ніякої дії на внутрішній ринок не відбувається, оскільки кількість імпорту не може збільшуватись.

 

« Содержание


 ...  20  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я