Міжнародні економічні відносини

Уругвайський раунд (восьмий раунд торгових переговорів) відкрив­ся у вересні 1986 року в Пунта-дель-Есте (Уругвай) після довгих і важ­ких переговорів. Трьома основними органами цього раунду є:

-     Комітет з торгових переговорів;

-     Переговорна група з товарів;

-     Переговорна група з послуг.

Основні питання Уругвайського раунду, які обговорювались у ході засідань, такі:

-     подальше скорочення тарифів;

-     сільське господарство, текстиль і одяг;

-     статті ГАТТ;

-     субсидії і компенсаційні заходи;

-     врегулювання суперечок;

-     права на інтелектуальну власність;

-     торгівля послугами.

Особливо важкими були переговори про зобов’язання із скорочен­ня державної фінансової допомоги і обмежень на доступ до ринків у галузі сільського господарства. їх головна мета — обмеження протек­ціонізму в торгівлі сільськогосподарською продукцією, ліквідація мит­них зборів у багатьох галузях промисловості, надання відкритішого ха­рактеру деяким галузям сфери послуг, включаючи банківську справу і страхування.

Перед Уругвайським раундом багатосторонніх переговорів, що три­вали майже сім років, були поставлені особливі завдання, які полягали в спробі поширити компетенцію ГАТТ на нові галузі — торгівлю по­слугами (банківська справа, страхування, туризм, телекомунікації), торгові аспекти прав інтелектуальної власності й інвестиційні заходи в галузі торгівлі.

Переговори відбувалися на основі проекту завершального акту Уругвайського раунду, який містив положення подальшого обговорен­ня деяких аспектів, включаючи певні обмеження на сільськогоспо­дарські субсидії, переговори з питань доступу на ринки товарів і по­слуг.

Кінцеві результати Уругвайського раунду зведені в документ, який складається з двох частин: Заключного акта і документів-графіків по­ступового зниження бар ’ єрів на шляху доступу на ринки.

Міжнародна торгівля в останні десятиліття була кардинально лібе­ралізована, але не стихійно, а узгоджено, в рамках багатосторонніх угод, спочатку під егідою Секретаріату ГАТТ, а з 1995 року — Світової орга­нізації торгівлі. Ці угоди — не просто декларації про наміри, а система досить жорстких взаємних зобов’язань держав-членів, порушення яких небезпечне через можливість відповідних заходів з боку решти учас­ників і великі матеріальні втрати. При цьому ГАТТ/СОТ одночасно ви­конує роль вищої арбітражної інстанції в суперечках між державами- члєнами. Такий інституційний на міжнародному рівні підхід дозволяє знизити середній рівень тарифного захисту ринків індустріальних країн-учасниць ГАТТ/СОТ з 40% у 1948 роцідо 6,3% у 1990 роціі очі­куваних 3,8% у 2000 році.

Отже, створення Світової організації торгівлі (СОТ), прийняття пакета угод з подальшої лібералізації торгівлі промисловими товара­ми, приведення в порядок правил торгівлі продуктами сільського гос­подарства і послугами, захист зв“язаних з міжнародним товарооборо­том прав на інтелектуальну власність свідчить про історичний прорив у напрямку нового, ліберального порядку на світовому ринку.

Система СОТ та її основні приниипи. Світова організація торгівлі (СОТ) створена 1 січня 1995 р. для обслуговування іреалізації багатос­торонніх торгових угод та угод з обмеженою кількістю учасників, а та­кож як форум для організації міжнародних торгових переговорів.

СОТ займається регулюванням міжнародних правил при здійсненні торгових відносин між країнами та забезпечує умови для проведення переговорів, спрямованих на глобальну лібералізацію торгівлі.

Метою організації є: узгодження позицій різних країн, спрямова­них на ліквідацію митних та інших бар ’єрів у міжнародній торгівлі; роз­робка та застосування правил, які виключають дискримінацію; запро­вадженні режимів найбільшого сприяння в торгівлі.

 

« Содержание


 ...  25  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я