Уругвайський раунд (восьмий раунд торгових переговорів) відкрився у вересні 1986 року в Пунта-дель-Есте (Уругвай) після довгих і важких переговорів. Трьома основними органами цього раунду є:
- Комітет з торгових переговорів;
- Переговорна група з товарів;
- Переговорна група з послуг.
Основні питання Уругвайського раунду, які обговорювались у ході засідань, такі:
- подальше скорочення тарифів;
- сільське господарство, текстиль і одяг;
- статті ГАТТ;
- субсидії і компенсаційні заходи;
- врегулювання суперечок;
- права на інтелектуальну власність;
- торгівля послугами.
Особливо важкими були переговори про зобов’язання із скорочення державної фінансової допомоги і обмежень на доступ до ринків у галузі сільського господарства. їх головна мета — обмеження протекціонізму в торгівлі сільськогосподарською продукцією, ліквідація митних зборів у багатьох галузях промисловості, надання відкритішого характеру деяким галузям сфери послуг, включаючи банківську справу і страхування.
Перед Уругвайським раундом багатосторонніх переговорів, що тривали майже сім років, були поставлені особливі завдання, які полягали в спробі поширити компетенцію ГАТТ на нові галузі — торгівлю послугами (банківська справа, страхування, туризм, телекомунікації), торгові аспекти прав інтелектуальної власності й інвестиційні заходи в галузі торгівлі.
Переговори відбувалися на основі проекту завершального акту Уругвайського раунду, який містив положення подальшого обговорення деяких аспектів, включаючи певні обмеження на сільськогосподарські субсидії, переговори з питань доступу на ринки товарів і послуг.
Кінцеві результати Уругвайського раунду зведені в документ, який складається з двох частин: Заключного акта і документів-графіків поступового зниження бар ’ єрів на шляху доступу на ринки.
Міжнародна торгівля в останні десятиліття була кардинально лібералізована, але не стихійно, а узгоджено, в рамках багатосторонніх угод, спочатку під егідою Секретаріату ГАТТ, а з 1995 року — Світової організації торгівлі. Ці угоди — не просто декларації про наміри, а система досить жорстких взаємних зобов’язань держав-членів, порушення яких небезпечне через можливість відповідних заходів з боку решти учасників і великі матеріальні втрати. При цьому ГАТТ/СОТ одночасно виконує роль вищої арбітражної інстанції в суперечках між державами- члєнами. Такий інституційний на міжнародному рівні підхід дозволяє знизити середній рівень тарифного захисту ринків індустріальних країн-учасниць ГАТТ/СОТ з 40% у 1948 роцідо 6,3% у 1990 роціі очікуваних 3,8% у 2000 році.
Отже, створення Світової організації торгівлі (СОТ), прийняття пакета угод з подальшої лібералізації торгівлі промисловими товарами, приведення в порядок правил торгівлі продуктами сільського господарства і послугами, захист зв“язаних з міжнародним товарооборотом прав на інтелектуальну власність свідчить про історичний прорив у напрямку нового, ліберального порядку на світовому ринку.
Система СОТ та її основні приниипи. Світова організація торгівлі (СОТ) створена 1 січня 1995 р. для обслуговування іреалізації багатосторонніх торгових угод та угод з обмеженою кількістю учасників, а також як форум для організації міжнародних торгових переговорів.
СОТ займається регулюванням міжнародних правил при здійсненні торгових відносин між країнами та забезпечує умови для проведення переговорів, спрямованих на глобальну лібералізацію торгівлі.
Метою організації є: узгодження позицій різних країн, спрямованих на ліквідацію митних та інших бар ’єрів у міжнародній торгівлі; розробка та застосування правил, які виключають дискримінацію; запровадженні режимів найбільшого сприяння в торгівлі.
» следующая страница »
1 ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30 ... 169