Має місце інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промислово розвинутих країн збільшується частка високотехнологічної продукції, зокрема виробів електроніки.
Важливого значення в міжнародній торгівлі набуває експорт та імпорт послуг (так званий “невидимий експорт”). Сюди відносять усі види міжнародного та транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банківських і страхових компаній, платежі за патенти та ліцензії, авторські гонорари і права, доходи від реклами, навчання, послуги охорони закладів здоров'я, торгове посередництво, програмне забезпечення обчислювальної техніки, художні роботи.
Разом із законною торговою практикою набирають силу (особливо це стосується багатьох країн Південно-Східної Азії) кримінальні форми торгівлі (контрабанда, торгівля товарами із фальсифікованими торговими знаками тощо).
2.1.2. Імпортна політика
Політика держави в галузі імпорту спрямована на регулювання імпортних товарних потоків.
Інструменти державного регулювання імпорту поділяються на дві групи:
- тарифні (мито);
- нетарифні (адміністративні - квоти, ліцензії, технічні норми, санітарні стандарти і т. і.).
Потрібно відмітити, що найпоширенішим видом обмеження торгівлі є імпортне мито — податок, який накладається на кожну оди
ницю імпортованого товару. Митні обмеження пов’язані зі встановленням високих ставок мита для ввозу товарів (обмеження імпорту). При введенні мита вітчизняна ціна імпортного товару піднімається вище від світової ціни:
Внутрішня ціна = Світова ціна + Світова ціна хМитна ставка,
де Світова ціна х Митна ставка — величина мита. Стягуючи імпортне мито, держава створює передумови для росту цін на іноземні товари, знижуючи тим самим їхню конкурентоспроможність.
За способом стягнення розрізняють такі форми мита:
- специфічне — це фіксований податок на імпортовані товари, яким обкладається кожна одиниця продукту. Встановлюється в Евро на одиницю товару, ваги, обсягу двигуна;
- адвалорне — це податок, величина якого визначається як фіксована частка вартості імпортованого товару, тобто цей податок встановлюється у відсотках від митної вартості;
- комбіноване (змішане) — поєднання специфічного й адвалорного мита;
- сезонне—стягується у певний період року, наприклад під час збору врожаю.
Крім цього, виділяють заборонне й обмежувальне мито. Заборонне мито, як правило, встановлюється настільки високе, що перекриває ввезення на внутрішній ринок імпортних товарів.
Обмежувальне мито також шкодить розвитку зовнішньої торгівлі, але не перекриває імпортні потоки повністю, оскільки при такому виді мита нова внутрішня ціна встановлюється на рівні між світовою і старою внутрішньою ціною.
До тих пір, поки мито не є заборонним, тобто імпорт обмежується лише частково, воно приносить доход державі, який може бути використаний на розширення соціальних програм, але все-таки, імпортні тарифи практично завжди знижують рівень добробуту нації, оскільки споживачі втрачають більше, ніж отримують виробники та держава.
За економічним змістом мита поділяють на:
- фіскальні, які призначені збільшити доходи державного бюджету;
- протекціоністські, які використовуються з метою захисту деяких галузей національної промисловості від притоку іноземних товарів;
- преференційні ввізні мита для деяких товарів із певних країн;
- пільгові мита, які вводяться для окремих країн з метою заохочення імпорту деяких товарів;
- зрівняльні, тобто доповнюючі основні ввізні мита з метою вирівнювання цін імпортних товарів з цінами на товари національного виробництва;
- компенсаційні, які використовуються в тому випадку, якщо на імпортовані товари давались державні субсидії при їх виробництві чи експорті країною-експортером;
» следующая страница »
1 ... 14 15 16 17 18 1920 21 22 23 24 ... 169