Міжнародні економічні відносини

Має місце інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промис­лово розвинутих країн збільшується частка високотехнологічної про­дукції, зокрема виробів електроніки.

Важливого значення в міжнародній торгівлі набуває експорт та імпорт послуг (так званий “невидимий експорт”). Сюди відносять усі види міжнародного та транзитного транспорту, іноземний туризм, по­слуги банківських і страхових компаній, платежі за патенти та ліцензії, авторські гонорари і права, доходи від реклами, навчання, послуги охо­рони закладів здоров'я, торгове посередництво, програмне забезпе­чення обчислювальної техніки, художні роботи.

Разом із законною торговою практикою набирають силу (особливо це стосується багатьох країн Південно-Східної Азії) кримінальні фор­ми торгівлі (контрабанда, торгівля товарами із фальсифікованими тор­говими знаками тощо).

2.1.2.   Імпортна політика

Політика держави в галузі імпорту спрямована на регулювання імпортних товарних потоків.

Інструменти державного регулювання імпорту поділяються на дві групи:

-  тарифні (мито);

-  нетарифні (адміністративні - квоти, ліцензії, технічні норми, са­нітарні стандарти і т. і.).

Потрібно відмітити, що найпоширенішим видом обмеження торгівлі є імпортне мито — податок, який накладається на кожну оди­

ницю імпортованого товару. Митні обмеження пов’язані зі встанов­ленням високих ставок мита для ввозу товарів (обмеження імпорту). При введенні мита вітчизняна ціна імпортного товару піднімається вище від світової ціни:

Внутрішня ціна = Світова ціна + Світова ціна хМитна ставка,

де Світова ціна х Митна ставка — величина мита. Стягуючи імпор­тне мито, держава створює передумови для росту цін на іноземні това­ри, знижуючи тим самим їхню конкурентоспроможність.

За способом стягнення розрізняють такі форми мита:

-  специфічне — це фіксований податок на імпортовані товари, яким обкладається кожна одиниця продукту. Встановлюється в Евро на оди­ницю товару, ваги, обсягу двигуна;

-  адвалорне — це податок, величина якого визначається як фіксова­на частка вартості імпортованого товару, тобто цей податок встанов­люється у відсотках від митної вартості;

-     комбіноване (змішане) — поєднання специфічного й адвалорного мита;

-      сезонне—стягується у певний період року, наприклад під час збору врожаю.

Крім цього, виділяють заборонне й обмежувальне мито. Заборон­не мито, як правило, встановлюється настільки високе, що перекри­ває ввезення на внутрішній ринок імпортних товарів.

Обмежувальне мито також шкодить розвитку зовнішньої торгівлі, але не перекриває імпортні потоки повністю, оскільки при такому виді мита нова внутрішня ціна встановлюється на рівні між світовою і ста­рою внутрішньою ціною.

До тих пір, поки мито не є заборонним, тобто імпорт обмежується лише частково, воно приносить доход державі, який може бути вико­ристаний на розширення соціальних програм, але все-таки, імпортні тарифи практично завжди знижують рівень добробуту нації, оскільки споживачі втрачають більше, ніж отримують виробники та держава.

За економічним змістом мита поділяють на:

-     фіскальні, які призначені збільшити доходи державного бюд­жету;

-     протекціоністські, які використовуються з метою захисту деяких галузей національної промисловості від притоку іноземних товарів;

-     преференційні ввізні мита для деяких товарів із певних країн;

-     пільгові мита, які вводяться для окремих країн з метою заохочен­ня імпорту деяких товарів;

-     зрівняльні, тобто доповнюючі основні ввізні мита з метою вирів­нювання цін імпортних товарів з цінами на товари національного ви­робництва;

-     компенсаційні, які використовуються в тому випадку, якщо на імпортовані товари давались державні субсидії при їх виробництві чи експорті країною-експортером;

 

« Содержание


 ...  19  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я