Міжнародна економіка

З досвіду інтеграційних процесів у Південній Америці напрошуєть­ся висновок, що різні за рівнем свого розвитку держави можуть не лише співіснувати в єдиному спільному ринку, але й успішно співпрацюва­ти. Тим, хто намагається створити подібні торгово-економічні союзи, можна дати такі рекомендації — необхідна ретельна підготовка всіх деталей такого об’єднання, забезпечення його висококваліфікованим керівництвом. Вкрай важливо кожній країні знайти своє місце в інтег­раційному процесі, обминути суперечності й за необхідності йти на розумний компроміс.

Глобалізація міжнародної торгівлі, пошук нових ніш для експорту на світові ринки, новітні інформаційні технології зближують навіть найвіддаленіші країни. Україна має реальні шанси взяти участь у бага­тьох проектах на південноамериканському континенті (в галузі роз­витку морського й авіаційного транспорту, освоєння космосу, гірни­чо-шахтної і металургійної промисловості, енергетиці, спеціальних технологій тощо). З реалізацією таких програм інвестиції в Україну з півночі й півдня американського континенту набудуть стабільного характеру.

Важливим новим моментом латиноамериканської інтеграції є її все більше зіткнення з північноамериканською. Ідея інтеграції між двома американськими регіонами стає все більш популярною. Розви­ток цієї ідеї буде залежати від того, наскільки успішно буде йти інте­грація між США і одним із латиноамериканських гігантів — Мекси­кою — в рамках НАФТА. Поки що ж реальною є реалізація першого кроку на цьому шляху — створення панамериканської зони вільної торгівлі від Аляски до Вогненної Землі.

80-ті рр. стали «втраченим десятиліттям» для більшості країн Ла­тинської Америки. Курс на імпортозаміщення при високому рівні про­текціонізму і форсуванні експорту вже до середини 70-х рр. майже ви­черпав свої можливості, економічне зростання Латинської Америки почало втрачати свій динамізм. На це наклалась боргова криза та ве­личезні платежі в рахунок погашення зовнішнього боргу, що погли­нали 1/3 експортної виручки регіону. Ситуація погіршувалась також через падіння цін на основні експортні товари. До зниження темпів зростання ВВП додалось збільшення дефіциту державного бюджету (дефіцит бюджету центрального уряду збільшився з 1—2 % від ВВП в другій половині 70-х рр. до 4—9 % у 80-ті рр.) та збільшена на цій ос­нові і без того немала інфляція (12,5 % — в 1970 р., 55 % — в 1980 р. та 521 % - в 1990 р.).

На межі 80-90-х рр. в більшості країн Латинської Америки були проведені радикальні реформи з лібералізації економічної політики у відповідності до Вашингтонського консенсусу, направлені на стабі­лізацію фінансів та прискорення економічного зростання.

Велика хвиля приватизації, що охопила Латинську Америку в 80— 90-ті рр., призвела до того, що процес приватизації до кінця 90-х рр. майже завершився в Мексиці та близький до завершення в Бразилії. Зменшився дефіцит державного бюджету — до 0-2% від ВВП. Одно­часно знизилась інфляція: 44 % — в 1995 р., і близько 10 % - в 1998 р. В результаті лібералізації імпортного режиму середньоарифметичний рівень імпортного мита знизився в середині 90—х рр. в Бразилії до 12 %, в Аргентині — до 11 %, в Мексиці — до 13 %.

Зменшення державного втручання в економіку, приватизація знач­ної частини державного сектора (частина його активів була придбана іноземними інвесторами), жорсткість фінансової політики і вдоско­налення податкової системи, а також поновлене економічне зростан­ня посилили приплив в Латинську Америку іноземного капіталу. Зовнішній борг більшості латиноамериканських країн в другій поло­вині 80—х рр. був реструктурований, в результаті чого він знизився більше, ніж на 55 %.

Між іншим, хронічною проблемою Латинської Америки зали­шається ситуація в її фінансовій і валютній сферах. В зв’язку із зрос­танням в 90—ті роки дефіциту торгового балансу, що знову збільшує зовнішній борг (758,5 млрд. дол., за прогнозом МВФ, в 1999 р., по­рівняно з 441 млрд. дол. в 1990 р.) і швидко зростаючих на цій основі витрат по його обслуговуванню (близько 100 млрд. дол. на рік, тобто близько 46 % експортної виручки порівняно з 33 % в 1990 р.) платіж­ний баланс Латинської Америки за операціями систематично зводить­ся до все більш від’ємного сальдо.

 

« Содержание


 ...  31  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я