Країни Латинської Америки пройшли складний та тернистий шлях соціально-економічного розвитку — від колоній до конгломерату незалежних держав, що відрізняються за рівнем соціально-економічного розвитку, характером та ступенем участі в світогосподарських зв’язках. Сьогодні даний регіон, передусім його провідні держави і в першу чергу три гіганти — Бразилія, Мексика і Аргентина, займає проміжний стан між розвинутими державами Півночі і країнами Півдня Америки, що розвиваються. Причому стан економіки трьох латиноамериканських гігантів (на них припадає 2/3 регіонального ВВП і т.ч. частка Бразилії 31%) чинить вирішальний вплив на динаміку регіональних макроекономічних показників.
Серйозні зрушення в економічному розвитку більшості країн ла- тино-американського регіону почались майже зразу після Другої світової війни. Соціальний стан в регіоні — бідність, хронічне безробіття та аграрне перенаселення — потребували прискорення соціально-економічного розвитку на базі індустріалізації. В той же час забезпечення такого росту заважав надто низький рівень внутрішніх нагромаджень. Це пояснювалось недостатністю не тільки іноземних інвестицій, але й експортних доходів через різкі коливання світової кон’юнктури та тенденції до погіршення умов збуту традиційних товарів Латинської Америки в 50-ті рр.
Стратегією розвитку більшості країн була обрана послідовна індустріалізація з урахуванням національних особливостей.
Акцент в економічній політиці був зроблений на імпортозаміщу- ючу індустріалізацію на базі багатих сировинних ресурсів і за допомогою протекціонізму внутрішнього ринку з одночасним підвищенням експорту товарів і послуг.
В зв’язку із слабкістю національного підприємництва вирішальну роль в запровадженні цієї стратегії в життя відігравали держави, які до 90-х рр. були основним підприємцем та регулятором всього господарського життя в Латинській Америці. За рахунок інфляційного фінансування був створений великий державний сектор, передусім промисловості (енергетика, металургія, хімія, машинобудування), виробничий потенціал якого склав основу латиноамериканської промисловості. Завдяки цьому суттєво зросла вага внутрішніх факторів розвитку, хоча залежність від зовнішніх джерел фінансування досі залишається високою.
В підсумку, незважаючи на серйозні витрати (інфляція, низька конкурентноздатність готових виробів і т.ін.) Латинська Америка створила достатній виробничий потенціал, при цьому найбільших успіхів в цьому відношенні досягли Мексика і Бразилія. Остання за абсолютним обсягом ВВП (740 млрд. дол. США) посідає 9—10 місце в світі.
Поряд з розвитком традиційних галузей важкої індустрії в Бразилії прискорилось формування наукомістких виробництв (електроніки та робототехніки, виробництва нових матеріалів, біотехнологій, атомної та авіакосмічної промисловості). Разом з тим реалізація державних програм індустріалізації призвела до хронічного дефіциту державного бюджету, нестабільності фінансового стану та зростання зовнішнього боргу, за величиною якого Бразилія разом з Мексикою є лідерами в світі. В латиноамериканському регіоні розташована велика кількість середніх і малих держав. Більшість з них і досі дотримуються експорто- орієнтованої моделі розвитку з вузькою товарною спеціалізацією. Помітний розвиток в цьому субрегіоні отримав туризм.
Важливим фактором економічного розвитку Латинської Америки в останні десятиліття стало зростання внутрішньорегіональної співпраці, передусім в рамках інтеграційних об’єднань. Взагалі економічна інтеграція в цьому регіоні у другій половині XX ст. проходила в кілька етапів. У 1960—1970 рр. регіональні об’єднання, що виникали тоді, характеризувалися замкненістю структур та їх прагненням захистити себе високими митами, головним чином від конкуренції висо- корозвинених індустріальних держав. Вже тоді актуальним було завдання щодо створення окремого латиноамериканського ринку. До таких угруповань варто віднести Центральноамериканський загальний ринок (САСМ), Латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі ^ААБТ), яка пізніше перетворилася в Латиноамериканську асоціацію інтеграції ^А^А), Карибську асоціацію вільної торгівлі, що перетворилася в Карибський загальний ринок (САШСОМ), Антську групу і найбільшу Латиноамериканську економічну систему (LAES), що включала в себе 26 країн Латинської Америки.
» следующая страница »
1 ... 22 23 24 25 26 2728 29 30 31 32 ... 215