Через динамічність і перспективність цього порівняно молодого регіонального об’єднання до нього прикута увага багатьох аналітиків і представників ділового світу. Найбільш критично налаштовані експерти вбачають у розширенні бразильсько-аргентинської торгівлі майбутню серйозну перешкоду для розвитку інтеграції, аргументуючи це тим, що внутрішня торгівля в регіоні прискорено розвивається за рахунок повільних темпів розвитку зовнішньої торгівлі з іншими регіонами. Прихильники ж МЕРКОСУР пояснюють таке швидке розширення внутрішньої торгівлі в регіоні нещодавнім відкриттям кордонів і усуненням багатьох бар’єрів.
Звичайно, ще зберігається багато труднощів у становленні справді вільної зони торгівлі, оскільки наслідки протекціоністської політики в регіоні дуже живучі. Подає надію те, що МЕРКОСУР має великий обсяг зовнішньої торгівлі. Збільшення експорту Бразилії й Аргентини допомогло цим країнам пройти важкі випробування в ході реалізації антиінфляційної програми, пов’язаної з подоланням наслідків фінансової кризи в Мексиці в 1995 р.
Проте криза, що почалася в Південно-Східній Азії у 1997 р. і поступово перекинулася на інші країни, включаючи Росію у серпні 1998 р., наприкінці 1999 р. охопила і Латинську Америку. Незважаючи на надання Бразилії через МВФ пакета фінансової допомоги у 41 млрд. дол. в листопаді 1998 р., адміністрації тільки недавно переобраного президента Кардосо не вдалося зберегти стабільність в економіці. Через падіння вартості акцій багатьох компаній більш ніж на 20 % і стрімкого відтоку з країни іноземного капіталу уряд пішов на порівняно скромну девальвацію реала, яка, проте, спричинила масу негативних побічних явищ у багатьох країнах світу. Після цього пройшли засідання голів країн груп G-7 і G-22, на яких розглядались питання про надання термінової фінансової допомоги країнам, які найбільш постраждали від глобальної кризи, а також обговорювалися варіанти кардинальної зміни шляхів розвитку світової економіки.
У самих же країнах Південної Америки все більш активно обговорюється концепція створення валютного союзу із США з поступовим заміщенням песо, реала та інших валют доларами США. Ініціатором виступив уряд Аргентини, який запропонував на першому етапі ввести загальну грошову одиницю для економічного блоку Бразилія-Ар- гентина—Уругвай—Парагвай. Вважається, що такою грошовою одиницею цілком спроможний виступити долар США, який можна було б протиставити євро.
Аналізуючи можливі наслідки доларизації латиноамериканських країн, професор Університету Мериленд Дж. Калво розробив декілька сценаріїв розвитку регіону і світових фінансових ринків в цілому. На його думку, на початку наступного сторіччя реальним є функціонування двох або трьох валютних зон. Найімовірнішим кандидатом на загальноамериканську валюту на всьому континенті, безумовно, є долар США. Передбачається, що євро буде мати тенденцію поширюватися на схід, все більше охоплюючи країни Центральної і Східної Європи. Натомість, в Азії передбачається домінування японської ієни. Ступінь прискорення розвитку цих процесів, гадаємо, залежатиме від того, наскільки євро буде обмежувати існуючу зараз у світі гегемонію долара.
З розвитком МЕРКОСУР труднощі інтеграції стають більш очевидними. Потрібні нові зусилля для досягнення головної мети — перетворитися в об’єднання, яке здатне забезпечити стабільне економічне зростання країн-учасниць на основі великомасштабної внутрішньої торгівлі, корінного відновлення технології й ефективного використання інвестицій. Старе твердження про те, що МЕРКОСУР має більше значення для Аргентини і півдня Бразилії, ніж для Уругваю, Парагваю, а також менш розвинутої півночі Бразилії, поступово відпало. Творцям МЕРКОСУР в цілому вдалося об’єднати інтереси всіх його членів, помітно послабити конкуренцію між аргентинськими і бразильськими товарами, знайти для кожного з чотирьох партнерів свою нішу.
» следующая страница »
1 ... 24 25 26 27 28 2930 31 32 33 34 ... 215