Міжнародна економіка

Таблиця 3.2. Тішові показники країн-членів НАФТА (1994 р.)

Показники	США	Канада	Мексика
Територія, тис. кв. км	9364	2276	1598
Населення, млн. осіб	260,6	29,2	88,5
ВНП, млрд. дол.	6754	566	369
ВНП, дол. на душу населення	25880	19510	4180
Заробітна плата, дол./год.	17,20	16,03	1,51

По-друге, країни, що об’єдналися в НАФТА, мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрас­тує з рівнем США та Канади. Власне це не є винятковим явищем: у Західній півкулі подібний приклад демонструє МЕРКОСУР, до яко­го поряд з такими велетнями як Латинської Америки, Бразилія та Ар­гентина, входять Уругвай і Парагвай, котрі значно поступаються їм в економічному розвитку.

По-третє, яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США — світовий лідер з величез­ним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкуренто­спроможною економікою. Основні торговельні та інвестиційні пото­ки в межах угрупування спрямовані переважно із США або до США; більша частина зовнішньоторговельного обігу Канади (74 %) і Мекси­ки (65 %) припадає на торгівлю із США. Що ж до канадсько-мекси­канських торговельних та інвестиційних зв’язків, то до останнього часу вони залишалися надто слабкими (мал. 3.1).

По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоп­лює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібе­ралізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.

По-п’яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими; вони майже рівновіддалені від двох інших потуж- 44

них світових економічних регіонів — Західної Європи та Азійсько- тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв’язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв’язків.

Мал. 3.1. Торговельний обіг у Північній Америці на час створення НАФТА

На відміну від Європейського Союзу, що піднявся на найвищий інтеграційний щабель, НАФТА не має досконалої структури наднаціо­нальних органів регулювання тристоронніх відносин, що на даний час цілком влаштовує Канаду й Мексику, які вбачають в ній загрозу своїй політичній та економічній незалежності. Зрештою зона вільної торгівлі — це перший етап у міжнародній економічній інтеграції, і йому прита­манні свої інституційні механізми.

Особливість угоди про НАФТА полягає також у тому, що вперше у світовій практиці в системі світових господарських зв’язків інтегра­ційне угруповання об’єднало найбільш високорозвинуті держави су­часності з однією з держав, що розвиваються, яка ледь піднялася до рівня «нових індустріальних середніх держав». Тому цілком природ­ною можна вважати строкатість північноамериканського інтеграцій­ного об’єднання, що підтверджується навіть найбільш загальними показниками (див. табл. 3.2).

Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтере­си, що разом із принципами взаємовигідних відносин складають фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися пере­шкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелек­туальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та роз­в’язання суперечностей, а також розвивати тристороннє, регіональне та багатостороннє кооперування.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28  ... 215