Ставка дисконтування R — це очікувана гранична ставка, яка забезпечує мінімально прийнятний рівень доходу на вкладений капітал. Визначаючи ставку дисконтування на практиці, використовують ставку з альтернативних вкладень капіталу за умови порів- няльності рівнів ризикованості цих вкладень, наприклад вкладень коштів у загальнодоступні фінансові інститути (банки, фінансові компанії тощо).
Окремими питаннями є визначення грошового потоку (ГПґ) та початкової вартості інвестицій (Іо). У загальному випадку ГПґ складається з двох елементів: необхідних інвестицій (відплив коштів) та надходжень, наприклад, доходів від продажів за мінусом поточних видатків (приплив коштів).
Чистий потік платежів у часовому інтервалі ґ (або грошовий потік ГП ґ) визначають за такою формулою:
ГПґ = ЧПґ + АВґ - Кґ ± ДОКґ,
де: ЧПґ — чистий прибуток, грн;
АВґ — амортизаційні відрахування, грн;
К — капітальні вкладення в основні фонди, грн;
ДОКґ — приріст (+), зменшення (-) оборотного капіталу, грн.
Отже, визначаючи обсяг інвестицій, необхідно врахувати не тільки вкладення в основний капітал, а й зміну потреби в оборотному капіталі:
ДОКґ = ОК, - ОКґ-1,
де: ОКґ, ОКґ-1 — відповідно величини оборотного капіталу в ґ-му періоді і (і - 1)-му періоді, грн.
Якщо середньорічний рівень оборотних коштів зростає, то це викликає відплив грошових засобів (-ДОКґ), а якщо зменшується — то приплив (+ДОКґ).
Для оцінювання потреби в додаткових оборотних коштах або їх економії, впроваджуючи інвестиційне проектне рішення, використовують формулу визначення нормативу оборотних коштів (ОКн) чи проектують точнішу величину чистого оборотного капіталу (ЧОК), яка дорівнює сумі оборотних активів і витрат майбутніх періодів, зменшеній на розмір короткострокових зобов’язань фірми згідно з її балансом.
Початкова вартість інвестицій (Іо) враховує не тільки обсяг необхідних додаткових капіталовкладень в основні фонди та зміну потреби в оборотних коштах, а й можливе зменшення відпливу нових засобів за рахунок реалізації устаткування, яке вибуває, та інших матеріальних цінностей з урахуванням зміни сум податкових платежів, що розглядаються як видатки фірми.
Внутрішня норма дохідності (ВНД) інвестиційного проектного рівня характеризує таку ставку дисконту, за якої дисконтована вартість грошових надходжень від проекту дорівнює дисконтованій вартості платежів:
£ ГПвх! / (1 + ВНД ) = £ ГП ви, / (1 + ВНД ).
ґ=0 ґ=0
Іншими словами, ВНД — це та ставка дисконту, за якої ЧТВ дорівнює нулю. Проектне рішення вважається економічно вигідним, якщо ВДН більша за мінімальний рівень рентабельності, встановлений для цього виду проектів на підприємстві. Економічний зміст цього показника полягає в тому, що він відображає максимально допустимий відносний рівень видатків, які пов’язані з цим проектом. Так, якщо проект повністю фінансується за рахунок комерційного кредиту банку, то значення ВНД показує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якої робить проект збитковим.
Індекс прбутковості інвестицій (Іп) — це відносний показник, який характеризує співвідношення дисконтованих грошових потоків і розміру початкових інвестицій:
Іп = £ ГПґ / (1 + R)/Іо.
ґ =0
Критерієм економічної привабливості інвестиційного проектного рішення є значення Іп, яке є більшим за одиницю, а якщо Іп менше або дорівнює одиниці, то проект вважається неефективним.
Складний термін окупності інвестицій (То) визначається методом ліквідності й характеризує період повернення інвестицій з урахуванням впливу чинника часу. Ідея визначення То полягає у розрахунку точного часового діапазону, коли кумулятивний дисконтований чистий дохід дорівнюватиме початковій вартості інвестицій. Складний термін окупності То розраховують за такою формулою:
» следующая страница »
1 ... 80 81 82 83 84 8586 87 88 89 90 ... 112